Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 27

Сержіу Буарке ді Оланда

Провал голландського досвіду в Бразилії є насправді ще одним підтвердженням думки, поширеної сьогодні серед деяких антропологів, згідно з якою північні європейці непридатні для життя в тропіках. Окремий індивідуум — зазначає один із авторитетних дослідників — може адаптуватися до цих регіонів, але ціла раса, особливо ця — ні. Вони не можуть адаптуватися навіть до умов Південної Європи. На відміну від голландців, португальці часто вступали у тісний контакт з кольоровим населенням. Більшою мірою, ніж будь-який інший європейський народ, вони ладні були піддатися місцевим чарам і перебрати мови, звичаї та вірування індіанців і негрів. Залежно від потреб вони американізувались або африканізувались. За висловом африканського узбережжя, вони ставали чорними.

Здається, що навіть португальська мова у своєму протистоянні з голландською завоювала надзвичайну прихильність і симпатію серед більшості цих хамулуватих людей. Сформульоване кілька століть потому згадуваним Марціусом спостереження щодо того, що для бразильських індіанців північні мови становили практично нездоланні фонетичні труднощі, тоді як португальська й іспанська були їм набагато доступнішими, могло пояснити значно вищу швидкість іберійського завоювання. Протестантські місіонери, які прийшли разом із голландськими колоністами, незабаром зрозуміли, що використання нідерландської мови задля релігійної просвіти не могло принести великого успіху не тільки серед африканців, а й серед індіанського населення. Старі негри взагалі відмовлялися її вчити. Натомість португальська була багатьом із них чудово знайома. Зрештою, досвід показав, що використання португальської для читання проповідей приносило кращі результати. Тому часто вони користувалися мовою переможених у своїх стосунках з нег­рами й індіанцями, як і єзуїти послуговувалися загальною мовою (лінгва-жерал) під час навернення до християнства індіанців, у тому числі племені тапуяс.

Крім того, важливо, що на відміну від католицизму протестантська релігія, завезена голландськими завойовниками, не пропонувала нічого такого, що б сприяло піднесенню почуттів або полонило уяву тубільців, а отже, не створювала жодного підґрунтя, на якому їхня релігійність могла б адаптуватися до християнських ідеалів.