Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 139
Сержіу Буарке ді Оланда
293
Georg Friederici,
294
Жуліу ді Мешкіта Філью (1892—1989) — бразильський журналіст, власник часопису «O Estado de S. Paulo», політичний діяч, один із засновників Демократичної партії.
295
Енріке Мореплавець (1394—1460) — португальський інфант, син короля Жуана I, організатор багатьох морських експедицій вздовж африканського узбережжя, учасник захоплення Сеути. У португальському м. Сагріш заснував навігаційну школу, де викладали найкращі математики та картографи.
Júlio de Mesquita Filho,
296
Андре Зігфрид (1875—1959) — французький географ та історик, піонер електоральної соціології, журналіст, письменник-публіцист, відомий своїми коментарями до американської, канадської та британської політики.
297
Альфред Рюль (1882—1935) — німецький геолог, географ, океанолог, історик, фахівець з суспільних наук.
298
Alfred Rühl, «Die Wirtschaftpsychologie des Spaniers»,
299
Анрі Сее (1864—1936) — французький історик, досліджував взаємозв’язок економічних, політичних і соціальних чинників у історії.
300
Побоюються вести торгівлю з португальцями, оскільки не довіряють їм; та якщо португальці не викликають довіри, то вони будуть ненадійними для всіх націй; проте голландці успішно ведуть торгівлю з португальцями, а також англійці мають із ними різноманітні й напрочуд дивовижно вигідні оборудки; тож це провина французів, що вони не можуть встановити на справедливих засадах надійні торговельні зв’язки з Португалією (фр.).
Enrique Sée,
301
E. Sée,
302
Benedetto Croce,
303
Мається на увазі «Життєпис Гусмана із Альфараче, спостерігача життя людського» іспанського письменника Матео Алемана, один із перших зразків шахрайського роману.
304
Mateo Alemán «Guzmán de Alfarache»,
305
Педру ді Сантарен — португальський юрист і дипломат XVI ст. За часів правління короля Мануеля I був консулом і торговельним представником Португалії у Флоренції, Пізі та Ліворно.
306
Ріхард Еренберґ (1857—1921) — німецький історик економіки та господарства, професор, засновник «Інституту точних економічних досліджень» (1909). Найвідоміша серед численних праць «Епоха Фуґґерів» (1897) — дослідження торгово-економічних відносин і капіталу в Німеччині XV—XVI ст.
307