Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 137

263

Антоніо Паіс ді Санді (1621—1695) — португальський колоніальний чиновник, учасник збройних походів Реставрації, постачальник зброї для Корони, губернатор Португальської Індії (1666—1678) і член Тимчасової правлячої Ради Індії у 1678 році. У 1692—1694 роках — очільник губернаторства Ріо-де-Жанейро. Командор Томарського Ордену.

264

«Relatório do Governador Antônio Pais de Sande...», Anais da Biblioteca do Rio de Janeiro, XXXIX (Rio de Janeiro, 1921), p. 199.

265

Фелікс де Асара (1742—1821) — іспанський мандрівник і натураліст, бригадний генерал. Доклав зусиль до розмежування іспанських і португальських колоній шляхом встановлення кордонів. Опублікував кілька робіт із зоології, що вважаються класичними.

266

D. Félix de Azara, Viajes por la América del Sur (Montevideo, 1850), p. 210.

267

Жан де Лае (1593—1649) — французький історик і етнограф.

268

Діти португальців, що народились і з перших днів мешкають у цих землях, знають її [мову тупі], неначе свою рідну, особливо у губернаторстві Сан-Вісенте (фр.).

Jean de Laet, Histoire du Nouveau Monde ou Description des Indes Occidentales (Leide, 1640), p. 478.

269

Inventários e Testamentos, X (São Paulo, 1921), p. 328.

270

Домінґус Жоржі Велью — бандейрант, португальський найманець і польовий командир. Разом із двома іншими військовими з’єднаннями захопив і знищив «республіку Пальмарес».

271

«Республіка Пальмарес» — унікальне утворення, що виникло від 1630 до 1697 року в Бразилії — незалежні громади рабів-утікачів, які вільно мешкали разом з індіанцями у пальмових лісах, обробляли землю, що перебувала у суспільній власності, та відбивали напади колоніальної влади.

272

«Carta do bispo de Pernambuco...» Ernesto Ennes, As Geurras dos Palmares, I (São Paulo), p. 353.

273

Бартоломеу Буено молодший (1585—1638) — бандейрант, один із представників португальських переселенців роду Буено, бразилець у першому поколінні, мисливець на індіанців. Володів фермою у районі Парнаіба.

274

Педру Такеш де Алмейда Паїш Лімі (1714—1777) — військовий, інтелектуал, фахівець із генеалогії та бразильський історик. Відповідав за золотовидобування, безпеку та стягування податків у провінції Гояс. Залишив кілька робіт з історії колоніальної Бразилії.

275

Франсішку Піреш Рібейру (1656—1726) — один із піонерів-колоністів Сан-Паулу, бандейрант, дослідник внутрішніх районів Бразилії, шукач срібла та мисливець за рабами, мав прізвисько «Сертаніста» (мешканець Сертану).

276

«Sumário dos Senhores Generais que têm governado a Cäpitania», Ms. da Biblioteca Nacional do Rio de Janeiro, 1-7, 4, 10.

277

Антоніу ді Албукеркі Коєлью ді Карвалью (1655—1725) — губернатор Мараньяну та Ріо-де-Жанейро на початку XVIII ст. Воював з французами за переділ кордонів.

278

Белхіор ді Понтеш (1644—1719) — місіонер-єзуїт, що відіграв значну роль у колонізації внутрішніх районів Бразилії, заснував школу свого імені.