Читать «Коріння Бразилії» онлайн - страница 135
Сержіу Буарке ді Оланда
232
Антоніо Вієйра (1608—1697) — португальський і бразильський місіонер-єзуїт, проповідник, дипломат філософ і письменник, який уважався одним з найбільших інтелектуалів свого часу. Король Жуан IV, котрого підтримала Бразилія, призначив Вієйру королівським проповідником. Також відомий своїми працями з філософії, економіки, реформи церкви. У ході боротьби за свої погляди зазнав репресій.
233
Див примітку 4 «Природа й мистецтво» наприкінці розділу. — Прим. авт.
234
Мориски — у Іспанії та Португалії мусульмани, що прийняли християнство (як правило, насильницьким шляхом) і їхні нащадки. Мали низький соціальний статус.
235
Ґаспар де Гусман-і-Піментель, граф Оліварес і герцог Санлукар-ла-Майор, відомий як граф-герцог Оліварес (1587—1645) — іспанський державний діяч, фаворит Філіпа IV.
236
Філіп IV (1605—1665) — від 1621-го до 1640 року король Іспанії, а також, як Філіп III, король Португалії та Алгарве. З династії Габсбурґів.
237
Henri Hauser,
238
Паоло Джовіо (1483—1552) — італійський ерудит, історик, письменник, філолог і філософ, якому протегували папа Лев X і папа Климент VII. Твори відрізняються гарним стилем, проте малою історичною достовірністю, бо, за визнанням автора, писав він їх для задоволення.
239
Юлій ІІІ, Джованні Марія Чоккі дель Монте (1487—1555) — папа римський від 1550-го до 1555 року.
240
Praeclara calissimi — булла, що розширювала повноваження Товариства Ісуса (Ордену єзуїтів) і трактувала низку дрібних питань.
241
Джуліо Марія делла Сомалья (1744—1830) — кардинал італійської курії, протягом життя обіймав зо три десятки найвищих посад церкви.
242
Інструмент управління, знаряддя влади (лат.).
243
«Carta do Bispo do Salvador (1552)»,
244
John Tate Lane, «The Transpalntation of the Scholastic University».
245
«Estudantes Brasileiros na Universidade de Coimbra»,
246
Джованні Паолі (Хуан Паблос) (бл. 1500—1561) — ломбардієць, перший засвідчений документально друкар в Америці, розпочав діяльність у 1539 році у Мексиці.
247
Як відомо, ця друкарня була першою, відкритою в Бразилії. Утім, нещодавно, збираючи невидані документи Товариства Ісуса (Ордену єзуїтів), Серафін Лейті з’ясував, що серед книжок бібліотеки Єзуїтської колегії Ріо-де-Жанейро були «деякі видання, надруковані там же й датовані приблизно 1724 роком»… Отже, нібито встановилася хронологічна першість єзуїтів у принесенні поліграфії до португальської Америки. Але цій першості не варто надавати надто великого значення, якщо, згідно з коментарем видатного історика, ці книжки виготовлялись «для приватного користування колегією та священиками». — Прим. авт.
