Читать «Коли час лише починався» онлайн - страница 18
Роберт Ф. Янг
справа над задимленим горизонтом, весело палахкотіли вулкани. Попереду виднілися гори,
вершини яких ховалися в мезозойському смозі. Повітря було таким вологим, що на ковпаку
кабіни весь час осідали краплини води і скочувалися вниз, як в дощ. Навколо кишіли
12
черепахи, ящірки і змії, а один раз над головами швидко пролетів справжній птеранодон.
Нарешті вони дісталися до річки, про яку розповідала Марсі і про наближення якої вже
давно попереджав все більш сирий, болотяний грунт. Нижче за течією Карпентер вперше в
житті побачив бронтозавра. Він показав на нього дітям, і вони витріщили очі від подиву.
Бронтозавр лежав посередині повільної поточної річки. Над водою виднілися тільки його
крихітна голова, довга шия і частина спини. Шия нагадувала струнку, гнучку башту - всю
картину псувало тільки те, що вона раз у раз пірнала в папороті і очерети, що оздоблювали
берег. Нещасна тварина була до того величезна, що їй, щоб не померти з голоду, доводилося
годуватися буквально день і ніч безперервно. Карпентер відшукав брід і повів Сема через
річку до протилежного берега. Тут земля здавалася твердішою, але це враження було
брехливе: навігаційні прилади Сема показували, що трясовина трапляється тут ще частіше.
("Боже правий, - подумав Карпентер.- Що якби хлоп'ята забрели в таку трясовину?") Навколо
удосталь росло папороті, під ногами розстилався товстий килим з низькорослого лавра і
осоки. Пальмет і пальм як і раніше було більше всього, але час від часу почали траплятися
гінкго. Одне зних, справжній гігант, височіло більш ніж на півсотні метрів над землею.
Карпентер в подиві роздивлявся це дерево. У крейдяний період гінкго росли зазвичай
на високих місцях, а не у низинах. До того ж дереву таких розмірів взагалі нічого було
робити в крейдяному періоді. У гінкго- велетня були і інші незрозумілі речі. Перш за все у
нього був занадто товстий стовбур. Крім того, нижня частина його, приблизно до
шестиметрової висоти, була розділена на три самостійні стовбури - вони утворювали щось на
зразок триноги, на якій покоїлося дерево. І тут Карпентер побачив, що обидва його
підопічних схвильовано показують пальцями на те дерево, яке він роздивлявся.
- Воно саме! - закричав Скіп.- Це і є корабель! - Ось воно що! Не дивно, що я звернув
на нього увагу, - сказав Карпентер.- Ну, поганенько вони його замаскували. Я навіть бачу
гніздо для кріплення літака. - А вони не дуже старалися, щоб не було видно із землі, -
пояснила Марсі. - Головне - як він виглядає зверху. Звичайно, якщо Космічна поліція
настигне вчасно, вона рано чи пізно виявить його своїми детекторами, але принаймні на
деякий час такого маскування досить. - Ти неначе не розраховуєш на те, що поліція з’явиться
вчасно. - Та ні, звичайно. З часом-то вони сюди доберуться, але на це знадобиться не один
тиждень, а може бути, і не один місяць. Їх радарній розвідці потрібно багатенько часу, щоб