Читать «Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття» онлайн - страница 19
Олександр ГОЛОВКО
Джерела повідомляють про них під 1147 та 1149 р. В першому випадку давньоруські дружини здійснили разом із польськими полками похід проти язичницьких прусських племен. На жаль, нам невідомо, чи приймав Мстислав Ізяславич участь у поході до Прибалтики, хоча є підстави вважати, що захід з руського боку було організовано київським князем Ізяславом та його братом смоленським князем Ростиславом Мстиславичем.
В серпні 1149 р. після зіткнення з Юрієм Довгоруким
Заради справедливості зазначимо, що польські князі особливої допомоги волинським Мстиславичам не надали. Але для нашої розповіді головне інше – особистий контакт Мстислава з польськими володарями, братами його майбутньої дружини. Можливо, що вже тоді відбулися попередні переговори про майбутній шлюб Ізяслава та польської княжни.
1150 р. Ізяслав Мстиславич на порівняно невеликий час повертається до Києва. Тут він прийняв рішення передати важливий у політичному та військово-стратегичному плані переяславський стіл сину Мстиславу. Проте невдовзі Ізяслав знову повернувся на Волинь, де Мстислав отримав в уділ Дорогобуж. З цього часу молодому князеві вже доручається не тільки керувати полками, а й виконувати дипломатичні функції. На початку червня 1151 р. він здійснив поїздку до Угорщини, а в перші місяці наступного (приблизно навесні) 1152 р. Мстислав відправився до Польщі, а згодом знову повернувся до Угорщини.
Коментуючи результати поїздки до Польщі, давньоруський літописець вкрай лаконічно пише:
Народження Романа
Саме у листопаді 1154 р. помер батько Мстислава Ізяслав, а невдовзі сам молодий князь був вимушений покинути Переяславль і в черговий раз відправитися на Волинь. Літописець, який до цього дуже рідко згадував про молодого князя, несподівано розповідає про цю подію, причому зосереджує увагу на персоні його жінки.