Читать «Загадка дивного кохання» онлайн - страница 17

ких родичів дізнався, що в якомусь попередньому поко-

лінні народилася ліліпутка, яка померла молодою, хоч

деякі ліліпути живуть довгий вік. Не хотів признатися про

свою таємницю дружині, боячись, що вона може залишити

його, а це для нього був би справжній життєвий удар долі.

Він був вдячний дружині за її почуття до нього, бо з самого

початку їхніх сімейних відносин і донині не згасла, не зма-

ліла колишня пристрасть. Він гордився в думках, що така

красуня заполонила його душу, і між ними так довго три-

ває морально чиста ніжна любов, незважаючи на нещастя,

яке випало їм.

Він не здогадувався, що дружина теж знає справжню

причину появи хворої дочки, бо таємно від чоловіка про-

йшла медичне обстеження і жодних відхилень у її хромо-

сомах не виявили. Деколи навіть закрадалась думка при-

знатись про це чоловікові, але завжди щось стримувало.

Мабуть, ота перша закоханість, що не гасне з роками, а

може, щось інше, яке важко пояснити. Вона його кохала й

іншого чоловіка не хотіла шукати, але в ці дні, коли дочка

так сумує за нареченим, то трохи збайдужіла до свого бла-

говірного, якого тепер вважала винуватим і в тому, що став

причиною доччиної хвороби, і того, що так активно пере-

чив хлопцеві, щоб він залишився біля їхньої дочки.

«Мабуть, Юрко має якусь таємницю, що зв’язана з

коханням, та не хоче відразу відкрити її, а тримає глибоко

в закамарках душі і серця, щоб ніхто передчасно не діз-

нався», – подумала мати, але заговорити про це відкрито в

присутності чоловіка і дочки не сміла. Кілька днів усі були

в якісь дивній нетерплячці. Та найбільше непокоїлась Леся,

яка не тільки перебувала в очікуванні – вона страждала.

«Невже батьки казали правду, що він хоче вчинити

якусь аферу і мати з цього задоволення? – думала дівчина,

але внутрішнє почуття підказувало їй інше. – Він має най-

кращі мотиви, щоб бути зі мною разом».

29

Юрко усі ці дні теж був на розпутті, продумував, як

йому бути далі. Навіть закрадалася думка, що треба поки-

нути цю незвичну затію про бідолашну дівчину і податися

кудись далеко звідси, де його не знають або попроситися

послушником у монастир, а згодом прийняти чернечий

постриг. Нарешті вирішив ще раз випробувати долю і

подався під вечір до міста, в якому жила Леся.

Не було такого дня, щоб не повторялася вже в який раз

розмова між подружжям про Юрка. Такий незвичний крок

молодого здорового хлопця викликав у батьків не тільки

підозру, подив, навіть прояви якогось чуда-дива, але й три-

вогу, що може трапитися щось непоправне.

Цього надвечір’я мати хвилювалася, хоча не знала, що

ось-ось заявиться бажаний, очікуваний дочкою, хлопець.

Вона ходила по кімнаті з кутка в куток, зиркаючи у вікно,

і відчувала, що в такому русі виникають у неї розсудливі

думки. Але що з того? Дочка залишиться такою самою,

як і була раніше, хіба, коли прийде Юрко, то їй на душі

стане легше.

– Послухай, мамо, що я тобі скажу, бо бачу, що ти

дуже хвилюєшся за мене. Мені тебе шкода, бо не маєш

того, чого хотіла: здорових дітей, а тому все життя пішло

не тим шляхом, котрим йдуть по життю задоволені люди.

Словом, не пощастило тобі в житті зазнати щастя. Що ж,