Читать «Жахослов (збірник)» онлайн - страница 156
Роберт Шерман
Вона запитувала себе, чи був би він настільки сприйнятливим, якби батько був і досі живий і якби він провів найкращі зі своїх тринадцяти років у товаристві інших хлопців, всотуючи їхні вірування та забобони. Попри складнощі, яких завдавала їм усім його хвороба, крихітка часточка Кіт раділа, що завдяки цьому він зростав таким милим і неупередженим.
Сестра нахилилась до нього, міркуючи, що саме йому розповісти і
– Гаразд, я піду зготую сніданок, перш ніж мама прийде мене шукати.
– Ще п’ять хвилин, Кіт, будь ласка. Прочитай мені знову той розділ, який я читав минулої ночі.
– Але ж ти його вже прочитав – сюрпризів не буде, – зіронізувала вона.
– Будь ласка, Кіт, мені подобається просто
Вона змилостивилася і розкрила хрусткі сторінки.
– «Два тижні по тому, за щасливим збігом обставин, лікар давав черговий зі своїх приємних обідів…»
ІІІ
Була друга година дня, і Кіт, знову перевдягнута, ледь стримувала позіхання. Мало того, що Сам уже кидав на неї недобрі погляди, так здавалося ще, ніби гидкий запах набивається в рот, а вона вже достатньо настраждалася, вдихаючи його носом. Кіт нічого не могла із собою вдіяти – їй здавалося, що запах перетворюється на смак, що повітря отруєне ними, наче інфекційною хворобою. У морзі на вулиці Олд-Монтеґю-стрит очікувано смерділо мерцями, і цим смородом були просякнуті навіть цегляна кладка стін, навіть камені в підлозі. На щастя, температура була милосердна – в розпал літа, подумала Кіт, вона, імовірно, впала би, щойно увійшовши сюди.
На столі перед доктором Баґстером Філліпсом лежала Чепмен, Енні, жінка, якій, за словами лікаря, «не пощастило», наче її смерть була такою собі незручністю, яку можна подолати за кращих обставин. Наче від цього можна було
Вона стояла, розставивши ноги, тримаючись прямо і впевнено, за що була вдячна чоботам з виправданої висоти підбором, пласкою підошвою і без жодного натяку на ґудзики чи банти. Голос доктора Баґстера Філліпса суцільним шумом лунав у її голові, вона чула його, майже не дослухаючись до зауважень, які він робив над тілом: вражені туберкульозом легені, ознаки захворювання в тканинах мозку, садна на пальцях, з яких були зірвані перстні (і не знайдені), на горлі акуратний розріз, голову майже відірвано, жахливі поранення черева і той факт, що у вбитої було видалено матку. Знаряддя вбивства – бойовий ніж, – упевнено заявив лікар, – або інша подібна зброя в руках невідомого, вочевидь, чоловіка, жодна жінка не має такої сили. Про себе Кіт подумала, доктор помиляється: якщо спочатку Темна Енні була знерухомлена, ніщо не завадило б жінці випатрати її – окрім, хіба що, звичайної пристойності та гидливості.