Читать «До ніг твоїх я небо простелю...» онлайн - страница 109

— Але твій батько й не гляне на мене, коли почує, що я граю в оркестрі, адже хоче…

— Головне — чого хочеш ти, — раптом перебив Мирон і завмер в очікуванні.

— Я просто мрію бути поряд, — не вагаючись, відповіла Єлизавета. — Як жінка великого Турганова — в тіні свого віртуоза.

Розчулений хлопець узяв її тендітні руки у свої долоні й поцілував.

— За першої-ліпшої нагоди поговорю з батьком, — рішуче відповів. — Пора знайомитися…

Хоч син і словом не обмовився про свої наміри Лії — Степанова попередила подругу, тому вона була в курсі подій.

— Зараз не час, синку, — просила мати, коли Мирон зателефонував, аби просто побажати спокійної ночі. — Тимур з Аланом далеко від дому. Марат дуже напружений. Навіть я зайвий раз його не чіпаю. Можеш потрапити під гарячу руку.

— Ольга даремно втручається, це наша чоловіча бесіда, — незадоволено відповів Мирон. — Ти ж не випередиш мене? А то батько вважатиме, що я ховаюся за жіночу спідницю.

— Обіцяю, нічого не розкажу. Лише повідомлю, коли він буде готовий до подібної розмови, — дала слово.

Та перед тим, як дати Миронові зелене світло на шляху до невідворотного, хотіла сама побачити ту, яка полонила серце її хлопчика.

Нагода випала сама собою.

Вони всією сім’єю відвідають концерт сина, там Ольга усіх і перезнайомить. Адже гастролює цілий оркестр. Головне: переконати Мирона не з’являтися на очі Рахімову разом із пасією.

— Поговори з цією Єлизаветою, щоб не дозволила моєму синові покищо відкривати їхні стосунки перед Маратом, — попросила Степанову. — Не маю нічого проти дівчини, якщо доля — нехай. Але зараз ми пережили важкий період. Усім потрібно заспокоїтися і відпочити. На офіційне знайомство ще буде час.

Зараз, лежачи на чоловіковому плечі, розуміла, що цей час невпинно наближається. Навіть сам Марат заговорив. А, отже, може першим почати й при Миронові.

Згадавши найстаршого сина, Лія мимоволі голосно зітхнула.

— Що сталося? — аж перелякався Марат. — Все гаразд?

— Так, — важко усміхнулася. — Діти, стреси, переживання…

— Ну все. Заспокойся. Увечері розтоплю нашу сауну, — погладив дружину. — Розслаблю тебе трохи, а то геть морально виснажилася, — пригорнув до себе.

* * *

Через два з половиною тижні цілою родиною повернулися з невеличкої подорожі країнами Європи.

Лія обожнювала чоловіка за те, що, не зважаючи на зайнятість, сімейні питання у нього завжди були на першому плані. У тому числі й відпустки. Рахімов багато працював, але й умів гарно відпочивати. Окремо виділяв час для дружини.