Читать «Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні» онлайн - страница 582

466

Фундуклеївська — колишня назва (до 1919 р.) вулиці Леніна в Києві. У 1869 р. названа за прізвищем київського губернатора І. Фундуклеєва.

467

Хай живе моя вітчизна! (нім.) — Ред.

468

Хай живе революція! (нім.) — Ред.

469

Васильків — райцентр Київської області, заснований в другій половині X ст. князем Володимиром.

470

Сірожупанники — батальйони, сформовані в Австро-Угорщині, в таборах для полонених з солдатів-українців.

471

Мотовилівка — село Любарського району Житомирської області.

472

Фастів — райцентр Київської області, залізничний вузол, відомий з XV ст.

473

… «січові стрільці» роззброювали тут гетьманських сердюків. — У січні — лютому 1919 р. в Кам'янці-Подільському частина колишніх міністрів створила озброєний загін «Комітет врятування республіки», який став на платформу визнання Радянської влади і виступив проти петлюрівців, але був ними розбитий.

474

Немає імперії! (угор.) — Ред.

475

Антанта — імперіалістичний блок Великобританії, Франції, царської Росії, так звана Троїста угода. Сформувався в 1904–1907 рр. У ході першої світової вший проти держав німецької коаліції Антанта об'єднувала понад 20 імперіалістичних держав (США, Японія, Італія та ін.). Крах антирадянської інтервенції поглибив імперіалістичні суперечності між учасниками Антанти, що призвело до її розпаду на початку 20-х років.

476

… останній Габсбург — Карл — вже два дні як заявив про зречення від престолу. — Карл І (1887–1922), імператор Австрії і король Угорщини з династії Габсбургів. У ході революції 1918 р. 11 листопада зрікся престолу в Австрії, а 13 листопада — в Угорщині.

477

Геть війну! (нім.) — Ред.

478

До тюрми! (угор.) — Ред.

479

До штабу! (угор.) — Ред.

480

«Тореадор! Сміливіш в бій!» — арія Тореадора з опери французького композитора Жоржа Бізе (1838–1875) «Кармен» (1874).

481

Коростівці — село Жмеринського району Вінницької області.

482

Чоп — місто в Закарпатській області, великий залізничний вузол на кордоні з Чехословаччиною і Угорщиною.

483

По шосе від Ружави, Браїлова, Северинівки, шляхами від Станіславчика, Сербинівців, Жуківців, дорогами з Межирова, Тартака і Потоків… — села Жмеринського району Вінницької області.

484

… Тиса-Фюред під Дебреценом… — місто в Угорській Народній Республіці.

485

… круппівська польова тридюймівка… — тобто гармата, виготовлена на металургійних заводах німецького концерну Круппа, заснованого в 1811 р.

486

Торрічеллієва порожнеча — безповітряний простір над вільною поверхнею рідини в закритій зверху посудині. Її відкрив і пояснив італійський фізик і математик Еваиджеліста Торрічеллі (1608–1647).

487

— Хрисанф? — закричав блідий Макар. — Ти розумієш? Треба щось робити! — У книжці «Я вибираю літературу», в розділі «Як я був санітаром» (с. 139–142), Ю. Смолич писав: «Саме за таких обставин і почалась моя робота санітаром… знайшлись ті, хто не міг змиритися з катастрофою, в кого серце розривалось від жалю за нещасних людей, що роки вигорювали в нелюдських умовах полону, а тепер гинули на порозі рідного дому. Нас було не так і багато спочатку — кілька студентів, гімназистів і гімназисток, кілька робітників з депо чи з вагонних майстерень, телеграфіст та ще актор і актриса з театру, який не діяв. Мені навіть запам'ятались їх прізвища: актор — Скалов, актриса — Колібрі. Так, страшно навіть згадувати тепер про ті перші дні «санітарування»… Ці події та епізоди з них ввійшли в канву мого роману «Вісімнадцятилітні»… В епізодах, що проходять в романі, майже немає домислу — хіба що там, де виникла потреба пов'язати цю розповідь з діями героїв роману. Але загалом для мене, автора, ці частини роману — ніяка не белетристика: там записано майже точнісінько все так, як воно відбувалось».