Читать «Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні» онлайн - страница 580
Юрій Смолич
444
«Хай живе революція в Німеччині!» — Мова йде про Листопадову революцію 1918 p., внаслідок якої була повалена монархія.
445
«Киевский коммунист» — нелегальна газета, орган Київського міського і обласного комітетів КП(б)У, виходила з 22 вересня 1918 р. Під час австро-німецької окупації, гетьманщини, Директорії видавалася в підпільній друкарні. Закликала трудящих до повстання проти Директорії. Після визволення Києва радянськими військами 5 лютого 1919 р. виходила легально. 20 березня 1917 р. злилася з газетою ЦК КП(б)У «Коммунист».
446
… в Ботанічному… — тепер Ботанічний сад ім. академіка О. В. Фоміна. Закладений 1839 р. на пустирі і глибоких ярах за Київським університетом.
447
Бібіковський бульвар. — З 1919 р. бульвар Тараса Шевченка у Києві. Названий 1869 р. за прізвищем київського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова.
448
Біла гвардія. — Йдеться про військові формування білогвардійців, які боролися за відновлення буржуазно-поміщицького ладу в Росії. Походження терміну «біла гвардія» пов'язано з традиційною символікою білого кольору як кольору прихильників «законного» правопорядку на протиставлення до червоного кольору — кольору повсталого народу і революції.
449
Корніловці — учасники контрреволюційного заколоту 25–31 серпня 1917 р. під керівництвом Лавра Георгійовича Корнілова (1870–1918) з метою встановлення воєнної диктатури в Росії. Спирались на велику буржуазію, контрреволюційну частину офіцерства, підтримувались Антантою. Ліквідовані Червоною гвардією та революційними військами.
450
Архангел Гавриїл! — Мається на увазі погромно-монархічна організація «Союз Михаїла Архангела», яка в 1905–1907 pp. боролася з революційним рухом.
451
— старовинна російська солдатська пісня.
452
Жилянська — тепер вулиця Жаданівського у Києві.
453
Винниченко Володимир Кирилович (1880–1951) — український письменник стояв на позиціях буржуазного націоналізму. Після Лютневої революції брав активну участь в організації контрреволюційної Центральної ради, був одним із її керівників. З листопада 1918 р. по лютий 1919 р. — голова Директорії. Помер в еміграції в Парижі.
454
Макаренко Андрій (1883 —?) — український буржуазно-націоналістичний діяч, у 1917–1918 pp. — голова профспілки українських залізничників, у 1918 р. — член Директорії.
455
Андрієвський Опанас (1883-?) — український буржуазно-націоналістичний діяч, член Директорії.
456
Швець Федір (1882 —?) — український буржуазно-націоналістичний діяч, у 1918 р. член Директорії, пізніше професор українського університету в Празі, геолог.
457
«Директорія українського національного союзу» — контрреволюційний буржуазно-націоналістичний уряд так званої «Української Народної Республіки» (листопад 1918 — листопад 1919 pp.), який очолив Винниченко, а з лютого 1919 р. — Петлюра. В січні 1919 р. оголосив війну Радянській Росії. У квітні 1919 р. під ударами радянських військ утік до Східної Галичини. Після закінчення радянсько-польської війни у 1920 р. перестав існувати.
