Читать «Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні» онлайн - страница 557

144

Байрон Джорж Ноел Гордон (1788–1824) — англійський поет-романтик. У багатьох своїх поемах створив образ розчарованого індивідуаліста-бунтаря.

145

… причисляв не лише Рудіна та Лаврецького… — герої романів I. С. Тургенєва «Рудін» (1856) і «Дворянське гніздо» 1859).

146

… підручник словесності Сіповського. — «История русской словесности» російського літературознавця Василя Васильовича Сіповського.

147

Інспектор Богуславський. — У книжці «Gaudeamus igitur…» (с. 129–131) Ю. Смолич писав про прототип Вахмістра: «Інспектором був у пас словесник, і, правду сказати, зовсім непоганий знавець свого предмета — принаймні в межах гімназичного курсу. До того ж знав старі мови — церковнослов'янську, латинську й грецьку. Був він «активним і в громадському житті»: до святкування трьохсотліття династії царів Романових він випустив патріотнчно-монархічну брошуру, що так і звалася «Трехсотлетие дома Романовых». Цю брошурку вручали кожному гімназистові як подарунок до царського тезоіменитства… За цю брошуру та нелюдське поводження з гімназистами ми, гімназисти, його з нашої гімназії і вигнали. Був то, сказати б, наш перший революційним акт. Знаю і дальшу його життєву путь. За якийсь рік — гетьманщина тоді була на Україні — раптом виник наш колишній інспектор на високому посту: став ученим секретарем тодішнього, за гетьмана, міністра освіти. І всі накази та різні там циркуляри по школах чи гімназіях йшли тепер за підписом нашого колишнього інспектора. Тремтіли ми тоді дуже: чекали, що він розправиться з нами за його ганебне вигнання. На наше щастя, гетьманщині невдовзі прийшов край, міністр накивав п'ятами, а наш інспектор покрутився в нових міністерствах петлюрівської Директорії, мабуть, там не припав до смаку, і виїхав до Польщі. Власне, в свої рідні місця на Волинь, яку на той час загарбала білопанська Польща. В Луцьку він став директором польської гімназії… Коли гітлерівці напали на нашу країну і почалася війна, раптом виявилося, що наш «герой» діяв у підпільній організації націоналістів. Гітлерівці, як відомо, потурали українським націоналістам, і він виринув із невідомості кудись угору, але чимось проштрафився і потрапив до гітлерівського концентраційного табору, вийшов звідти як «жертва» фашизму. Останні відомості, які я мав після війни про нього, були скупі, але промовисті: подвизався біля церковних справ — став діячем якоїсь релігійної секти».