Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 92
Джон Гришэм
— Ти жартуєш, Майкле. Верна звинувачує мене?
— Просто зараз Верна звинувачує усіх. Вона знесилена, налякана і не думає раціонально. Не впевнений, що їй дають хороші поради. У мене склалося враження, що ці хлопці сидять за столом, її столом, і метикують, як би це засудити когось, хто хоч віддалено пов’язаний зі смертю Г’юго. Твоє ім’я згадували кілька разів, а заперечень від Верни я не почув.
— Вони обговорювали це у твоїй присутності?
— Ой, їм однаково. В будинку повно людей. Весь час хтось приносить їжу. Тітки, дядьки, кузени — кожен, кому є що сказати, може пригоститися капкейком і посидіти поряд. Я пішов звідти з поганим передчуттям.
— Не можу в це повірити, Майкле. Усі ці роки ми з Верною були дуже близькими.
— Потрібен час, Лейсі. Час, щоб твої рани могли загоїтися, час, щоб загоїлися її. Верна — хороша людина, коли вона відійде від шоку, їй стане легше. Поки що зберігай спокій.
— Я не можу в це повірити, — знову пробурмотіла дівчина.
На порозі з’явився Гантер із тацею, на якій стояли три чашки гарячої кави.
— Ця кава навіть пахне неприємно, — сказав він.
Він роздав каву, а сам вийшов у туалет.
Майкл нахилився і прошепотів:
— Коли він їде?
— Завтра, обіцяю.
— Що ж, краще пізно, ніж ніколи.
Розділ 19
У понеділок вранці приїхала Анна Стольц, щоб провести день чи два з дочкою. На щастя, сина не було в кімнаті, хоча помітно було, що він ще не згорнув свій «офіс» і не виїхав. Лейсі пояснила, що у Гантера залишилися ще якісь справи. Була й хороша новина: він планував вирушити в дорогу після обіду, адже, звісно, Атланта потерпала за його відсутності, й це місто потрібно було рятувати. Ще кращою була звістка про те, що Лейсі дозволили залишити лікарню завтра. Вона переконала лікаря, що її волосся відростатиме з такою самою швидкістю і вдома.
Поки Анна розповідала свіжі плітки з Клірвотера, медсестра зняла шви. Фізіотерапевт заходив, щоб позайматися з дівчиною, він призначив Лейсі цілий комплекс вправ, які їй потрібно буде виконувати вдома щодня. Повернувся Гантер: він приніс повно бутербродів із кафетерію, а також новину, що йому терміново потрібно повернутися додому. Після години, проведеної у компанії матері, він не міг дочекатися, коли зможе поїхати з лікарні. Лейсі ж після чотирьох днів із ним теж потрібен був відпочинок.