Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 84

П’ятим говорив кузен, що відсидів у в’язниці за наркотики, завдяки Г’юго зав’язав і знайшов роботу. Загалом церемонія була доволі зворушливою, але за дві години Майклу нестерпно хотілося піти звідси. Звісно, сидіти тут набагато легше, ніж хвилюватися, стоячи за кафедрою. Родина Хетчів звернулася до нього із пропозицією сказати кілька слів на похороні, але згодом Верна попросила цього не робити. Майкл розумів, що вона на нього ображена. Смерть Г’юго, аварія чи що б там не було — цього можна було уникнути, якби бос не втягнув його в цю небезпечну справу. Старший брат Г’юго телефонував двічі, цікавився, чому той поїхав у резервацію так пізно вночі. Родина потрохи відходила від шоку — і посипалися запитання. Майкл відчував наближення неприємностей.

Шоста і остання надгробна промова була від Родеріка, старшого сина Г’юго і Верни. Він присвятив батьку три сторінки, які зачитав преподобний. Навіть Майкл Гейсмер, стриманий пресвітеріанин, врешті не зумів стримати емоції.

Святий отець завершив церемонію довгою молитвою і, під спів хору, труну із Г’юго понесли повз ряди церковних лавок. Слідом, тримаючи дітей за руки, ішла Верна, сповнена рішучості, з високо піднятою головою, хоча по її щоках струменіли сльози. За нею рушили члени родини, які навіть не намагалися стримувати емоції.

Люди в скорботі залишили будівлю і розбрелися по паркувальному майданчику. Більшість із них знову зустрінуться за півгодини на кладовищі, де на них чекає ще одна довга і емоційна церемонія прощання. За увесь цей час ніхто не згадував про людину, винну в смерті Г’юго. Тим паче, що ніхто не знав навіть, як її звуть. «П’яний водій у краденій автівці, який втік з місця аварії» — так говорили про винуватця трагедії, тож оскільки конкретно звинувачувати було нікого, священик і промовці воліли не згадувати про нього.

Тіло Г’юго Хетча опустили в могилу, й лише Майкл і ще кілька людей подумали, що його смерть не була випадковою. Тут же, на кладовищі, на невисокому схилі неподалік, двоє чоловіків сиділи у машині й у бінокль спостерігали за натовпом.

Розділ 17

До полудня суботи лікарі й медсестри розробили чудовий план, як позбутися Гантера. Ідея була геніальна — потрібно перевести його сестру звідси, і він теж змушений буде поїхати. У п’ятницю Лейсі вже запитувала лікаря, коли її стан достатньо стабілізується, щоб вона могла повернутися в Таллахассі. Там було багато лікарень, і досить непоганих, а оскільки вона вже одужувала, а не чекала на операцію, то чому б їй не повернутися до рідного міста? Тож коли до кімнати Лейсі увійшла медсестра й розбудила дівчину та її брата, питання було швидко вирішено. Гантер, не цураючись міцного слівця, почав вимагати, щоб медсестри й санітари виявляли більше поваги і «звичайного людського розуміння» і припинили сновигати тут цілодобово. На порятунок першій медсестрі прибігла друга, але вона отримала лише подвійну порцію лайки. Задум полягав у тому, щоб спровадити Гантера з лікарні.