Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 68

— Добре, добре. Дайте мені лише хвилину на роздуми.

— Не поспішайте, сер.

— А Лейсі, як вона?

— Я не знаю, сер. Вона поранена, але жива.

— Добре, звісно, я зараз приїду. Продиктуйте мені свій номер телефону про всяк випадок.

— Гаразд, сер. Якщо ми можемо чимось вам допомогти, телефонуйте, будь ласка.

— Звісно. І дякую. Знаю, що вам, мабуть, нелегко.

— Так, сер, нелегко. І ще одне запитання. Минулої ночі вони працювали на території нашої резервації?

— Так, працювали.

— Можу я на правах констебля поцікавитися, чому?

— Вибачте, можливо, потім.

Гейсмер залишився із Верною Хетч і дітьми, поки не приїхала її мати, після чого швидко залишив будинок. Відчуття жаху, шоку, агонії, справжнього божевілля, які пережила родина, почувши, що Г’юго ніколи більше не повернеться додому, а потім ще відчайдушні спроби переконати одне одного, що це неможливо. Усе це він не забуде до кінця життя. В ті хвилини Гейсмер почувався негідником, ненависним посланцем, на якого було покладено важку ношу: сповістити сім’ю Г’юго, що він мертвий.

Він ще ніколи не переживав такого нищівного емоційного спустошення і навряд чи колись ще витримає таке жахіття. Гейсмер зрозумів, що плаче, коли їхав із Таллахассі за кілька годин до світанку. Він прибув до Панами вже після шостої ранку.

Розділ 13

Стан Лейсі стабілізувався, але вона все ще не прийшла до тями. У дівчини діагностували: зліва на голові глибокий поріз, на який наклали двадцять чотири шви; струс, що спричинив набряк мозку; синці на обличчі — утворилися від контакту з подушкою безпеки, маленькі порізи на шиї, лівому плечі, лівому лікті, руці та коліні. Голову їй поголили. Лікарі вирішили підтримувати дівчину в стані штучної коми щонайменше наступні двадцять чотири години. Один із них пояснив Гейсмеру, що знадобиться ще день або два, перш ніж можна буде оцінити стан Лейсі. Проте поки що він не виявив нічого такого, що становило б загрозу для її життя.

Мама Лейсі Анна Стольц приїхала із Клірвотера о восьмій ранку в супроводі сестри Труді та її чоловіка Рональда. Вони зустрілися з Майклом, і той розповів усе, що знав, хоч і знав небагато.

Родичі залишились у лікарні, а Майкл поїхав до резервації. Йому довелося чекати у відділку півгодини, поки Лімен Грітт з’явився на роботі. Констебль розповів, що розслідування все ще триває, але вже відомо, що зіткнення сталося з вини водія пікапа, який перетнув центральну лінію на шосе й наїхав на «пріус». Цей пікап крадений, він зареєстрований на чоловіка в Алабамі. Водія не знайшли, але усе вказує на те, що він випив. Ніхто не бачив, як він втік із місця злочину, і знайти його не вдалося. Подушка безпеки пасажира не активувалась, а містер Хетч не був пристебнутий паском. Він отримав важкі травми, зокрема, травму голови, і помер від великої втрати крові.