Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 59

Джон Гришэм

— Навряд. Як ви знаєте, Бонна Дюбоса ніколи не заарештовували. На нього не заведено жодної справи у поліції або досьє. Він витрачає лише готівку на власні потреби. Бонн ховається за своїми підлеглими і спільниками й не залишає слідів. Ми вже спробували знайти щось на нього, хоча не сумніваємось, що ви займетесь тим самим, і не знайшли. У нього немає водійських прав, посвідки про соціальне страхування чи паспорта, виданого на його ім’я, принаймні не у цій країні. Проте є водій, як ви уже помітили. Він може ховатися під іменем Джо Блоу й мати ідеальні документи.

Маєрс потягнувся до своєї сумки і дістав ще дві папки. Одну він передав Г’юго, другу — Лейсі. Детективи здивувалися:

— Що це?

— Детальний звіт про усі пересування Макдовер за останніх сім років. Дати, місця, приватні літаки і таке інше. Майже завжди вона літає із подругою Філліс Тебен, яка і винаймає літаки та сплачує рахунки. Тебен також бронює номери, якщо вони зупиняються у готелі. Вона займається усіма деталями. Поки що нічого не зареєстровано на Макдовер.

— Чому ця інформація така цінна? — запитала Лейсі.

— Сама по собі вона не дуже корисна, але це підтвердження версії, що ці любительки подорожувати витрачають купу грошей на перельоти по країні та, ймовірно, розраховуються брудними грошима за цінні речі. Навіть якщо скласти разом їхній заробіток, цього не вистачило б навіть на пальне для літака. Ми знаємо, скільки заробляє суддя. Я здогадуюсь, скільки отримує Тебен, і можу побитись об заклад, що ця сума менша від тієї, яка залишається у Макдовер після відрахувань усіх податків з її офіційної зарплатні. Можливо, настане час, коли потрібно буде побудувати справу, спираючись на чисті активи, витрати, рахунки, тож я збираю усі докази, які можу знайти.

— Будь ласка, продовжуйте пошуки. Нам дуже потрібна допомога, — сказав Г’юго.

— Ви ж не серйозно говорили про відхилення моєї скарги? Чорт забирай, погляньте лишень на ці фото. Як можна сумніватися, що будинок належить їй, коли вона постійно ходить туди ось уже сім років і має ключ? Власність зареєстрована на одну із офшорних компаній у Белізі, й на сучасному ринку її вартість становить близько мільйона.

— Вона коли-небудь залишалася там на ніч чи приймала гостей? — запитала Лейсі.

— Не думаю.

— Я оглянув цей будинок минулого тижня, — повідомив Г’юго. — За грою в гольф я зробив кілька знімків із поля.

Маєрс зміряв його зацікавленим поглядом:

— Що ж ти з’ясував?

— Абсолютно нічого. Просто збавив час, як це буває з більшістю турнірів з гольфу.

— Рекомендую порибалити. Це набагато цікавіше.

Лейсі фарбувала нігті на ногах і вже додивлялася фільм за участю Кері Гранта, коли її телефон почав вібрувати. На екрані з’явився невідомий номер. Інтуїтивно вона відчула, що це міг бут Маєрс, і мала рацію.

— Сенсаційна новина, — сказав він. — Завтра п’ятниця.

— Як ти це дізнався?

— Це ще не все. Схоже, що наші знайомі дівчата зібралися у Нью-Йорк. Клаудія сяде на літак в аеропорту Панами близько півдня, точний час не має значення, бо коли винаймаєш літак, то відлітаєш, коли хочеш. Lear 60, бортовий номер N38WW. Літак належить компанії у Мобілі. Цілком можливо, що її подружка-адвокат буде на борту і вони рушать у Нью-Йорк, щоб трохи розважитись, швидше за все, з мішком грошей, які витратять на покупки. Раптом ти цього не знала — нагадую, що люди, які літають приватними рейсами, фактично не проходять жодного контролю. Немає ані сканера для багажу, ані обшуку. Думаю, розумні хлопці у Міністерстві національної безпеки здогадалися, що багатії не зацікавлені в тому, щоб ламати свої власні літаки у дорозі. Як би там не було, кожен може напакувати туди буквально сорок п’ять кілограмів чистого героїну і полетіти куди завгодно у межах країни.