Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 58
Джон Гришэм
— Авто зареєстроване на чоловіка, який живе у багатоповерховому будинку неподалік Дестіна, як це не дивно, його ім’я Бонн Дюбос. Ми продовжуємо копати, може, щось знайдемо на нього. Погляньте на номер п’ять, — сказав Маєрс.
Це було фото чоловіка із приємною зовнішністю, добре засмаглого пенсіонера із Флориди, вбраного в теніску та широкі штани. Стрункий чоловік уже почав лисіти, його зап’ясток прикрашав золотий годинник.
— Не знаю, що про нього знають у ФБР, підозрою, що нічого. За моєю інформацією, це єдине фото Бонн Дюбоса.
— Хто зробив це фото? — запитала Лейсі.
— Хлопець із фотоапаратом, але є ще відео. Давайте визнаємо, що «кріт» дуже винахідливий.
— Цього недостатньо, Грегу, — сказала Лейсі, ледь стримуючи гнів. — Очевидно, що хтось стежить за Макдовер. Хто це? Ти знову граєшся у хованки, і я хотіла б знати, чому.
— Послухай, Грегу, ми хочемо тобі довіряти, а для цього нам потрібно знати все те, що знаєш ти. Хтось стежить за Макдовер. Хто це, в біса, такий? — запитав Г’юго.
За звичкою, причому дуже набридливою, Маєрс знову поглянув навколо. Переконавшись, що все чисто, він зняв окуляри-«авіатори» й тихо відповів:
— Я про все дізнаюся від посередника, ім’я якого й досі не можу вам назвати. Він контактує із «кротом». Як звати нашого таємного інформатора — я не знаю і не впевнений, що хочу знати. Коли у «крота» з’являється важлива інформація і він хоче нею поділитися, посередник знаходить мене й передає її, а я переказую вам. Мені шкода, якщо вас це не влаштовує, але не забувайте, що «кріт», посередник, я, ви і будь-хто інший із задіяних у цій маленькій пригоді може одного дня не прокинутися, отримавши кулю поміж очей. Мені однаково, довіряєте ви мені чи ні. Моє завдання — надати вам достатньо інформації, щоб ви могли вивести на чисту воду суддю Клаудію Макдовер. Що ще вам потрібно? — Він швидко ковтнув пива зі свого кухля і продовжив. — А тепер, будь ласка, повернімося до фото номер п’ять. Ми не знаємо, чи це справді Бонн Дюбос, але припустімо, що це він. Погляньте на його сумку. Коричнева шкіра, велика, не схожа на портфель, трохи поношена, або ж це така стилізація під старовину, що зараз вважається модним, і чимала. Це вам не плаский дипломат, у який можна покласти лише трохи паперів. Ні, цю сумку використовують, щоб щось переносити. Що саме? Наш інформатор вважає, що Макдовер і Дюбос зустрічаються в першу середу щомісяця, щоб здійснити обмін. Навіщо Дюбосу, вбраному, як гравець у гольф, потрібна така велика сумка о цій порі дня? Безумовно, він щось доставляє. Зверніть увагу на фото номер шість. Воно було зроблене за тридцять шість хвилин після номера п’ять. Той самий чоловік, та сама сумка. Якщо ви уважно переглянете відео, то помітите, що сумка, вочевидь, стала легшою, це помітно з його рухів. Чесно кажучи, я цього підтвердити не можу.
— Тож він приносить їй гроші раз на місяць, — сказала Лейсі.
— Він приносить щось у будинок.
— Коли було зроблено ці фото? — запитав Г’юго.
— Дванадцять днів тому, 3 серпня.
— Існує якийсь спосіб перевірити, чи на фото справді Бонн Дюбос? — запитала Лейсі.