Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 108

Дюбос знову нервово закрокував по кімнаті, він гриз нігті, намагаючись зберігати спокій, хоча насправді в його грудях вирував гнів.

— Що ти хочеш знати? — різко запитав він.

— Хто цей хлопець із розбитим носом? Навіщо ти наймаєш таких дурних людей? Людей, які зупиняються у придорожніх магазинах, паркуються не в тіні, а на видному місці, так наче просять, щоб їх зняли. У нас є фото твого хлопця, зроблене одразу після завдання.

— Згоден, вони дурні. Хто ще бачив відео, те, друге?

— Я, ти, Біллі, Фрог, шериф Пікетт і Грітт.

— Тож ми ще можемо це стримати, правильно?

— Можливо. Мене непокоїть Грітт. Він збрехав про перше відео, сказав, що нічого про нього не знає, але копи з Фолі розповіли Біллі, що надіслали його ще тиждень тому. Грітт щось замислив і тепер, залишившись без роботи, він дуже злий. Я не здивуюсь, якщо він десь приховав обидві копії відео. Я намагався з ним поговорити, але все пройшло не найкращим чином.

— Якого дідька йому потрібно?

— Мені довелося його звільнити, пам’ятаєш? Ти теж був «за». Ми були змушені позбутися його, щоб контролювати розслідування. Детективи РСП нишпорять навколо, вони страшенно підозрілі. А раптом вони захочуть звернутися за допомогою до федералів? Грітт ніколи не був командним гравцем. Настав його час піти.

— Добре, добре, — погодився Дюбос, дивлячись у темряву за розсувними дверима. — Ось як ми зробимо. Домовся про зустріч із Гріттом і переконай його, що він грається з вогнем. Він збився зі шляху, тож ми посадимо його на повідець.

— Щось мені ця метафора не до душі.

Дюбос різко розвернувся і підскочив до вождя, ніби хотів ударити. Його очі палали, він аж нестямився від люті.

— Мені плювати на твою душу! Подумати тільки — Грітт засмутився через звільнення! То поясни йому, з ким він має справу. У нього є дружина і троє дітей, живе він досить непогано, навіть без своєї гарненької уніформи констебля. Занадто багато поставлено на карту, зараз не час бути добреньким. Він мовчить, віддає те, що приховав, і без ніяких дурниць, або буде гірше. Зрозумів?

— Я не завдам шкоди брату.

— Тобі й не треба цього робити. Бачу, ти не знаєш, як працює залякування. А я міг би книгу про це написати. Це все, що я вмію. Це те, що приносить мені насолоду. І Грітт повинен це усвідомити. Якщо я піду на дно, то потягну з собою і тебе, і багатьох інших людей. Але до цього не дійде. Ти маєш переконати Грітта, що йому слід тримати язик за зубами і не смикатися. Зроби це — і тоді все буде чудово.

Вождь потягнувся і закрив ноутбук.

— А що будемо робити з шерифом Піккетом? — запитав він.

— У нього немає юрисдикції в цій справі. Вона є лише у тебе. Для шерифа це навіть краще, на одну справу менше. До того ж я сам можу потурбуватися про Піккета. Залучися підтримкою Грітта. Переконайся, що Мангер зник. Постарайся відволікти хлопців із Фолі, й ми переживемо цю невеличку бурю.