Читать «Джон Ґрішем. Інформатор» онлайн - страница 106

Це була головоломка, яка ніяк не складалася у єдине ціле.

Друга загадка ще більше збивала Грітта з пантелику: що робили двоє юристів, які займаються розслідуванням справ суддів, на території резервації опівночі? Вони нічого не порушили — корінні американці поки що не змогли відгородитися від аутсайдерів, але у них не було юрисдикції. До племінної Ради входили троє людей, яким добре платили, але ніхто з них не мав спеціальної освіти. Рада з судових правопорушень не зацікавилася б ними.

І остання загадка, найважливіша: яким чином сталося зіткнення? Вочевидь, іншого транспорту там не було, лише два автомобілі на темній прямій дорозі. Погода була гарна. Обмежувальних знаків на дорозі немає, але там чимало поворотів, тож водієві складно перевищити швидкість вісімдесят кілометрів за годину. І навіть під дією алкоголю він не мав би перетнути свою смугу.

Стоячи на місці зіткнення і дивлячись на асфальт, вкритий плямами моторного мастила та уламками машини, Грітт усвідомив дещо, і це його приголомшило. Це була не проста справа про аварію з летальним наслідком і водієм-утікачем. Тут крилося щось більше.

Кілька машин швидкої допомоги залишили по собі лабіринти відбитків шин на узбіччі, в кюветі та на польовій дорозі, що веде на схід. Якщо друга вантажівка, та, що з фальшивими номерами, підібрала водія, то куди вона поїхала далі? Мабуть, звернула з дороги, щоб її не побачили таппакола, що повертатимуться після нічної зміни у казино. Грітт уже опитав усіх місцевих жителів: ніхто нічого не помітив, більшість спала. Лише місіс Біел почула звук зіткнення.

У багнюці за кюветом Грітт помітив сліди, що вели з місця трагедії. Широкі шини, великий кузов, міцне зчеплення — найвірогідніше, пікап. Він простежив ці сліди на 45 метрів і серед колючок знайшов зіжмакані паперові рушники. Чотири шматки, зібгані в кульку, трималися завдяки засохлій речовині, яка була нічим іншим, як кров’ю. Грітт нічого не торкався, натомість повернувся до патрульної машини й дістав з багажника пластиковий пакет із застібкою. Використавши палицю, він обережно поклав паперові рушники у пакет, а тоді продовжив йти по слідах. Він загубив їх у чагарниках і траві, але відшукав знову приблизно за чотириста метрів від своєї машини. Сліди вели через пересохлий струмок, потім приблизно через сто метрів повертали ліворуч, на дорогу, вимощену гравієм, якої він раніше ніколи не бачив. З цього місця сліди вже було неможливо відстежити. Майже півтора кілометра на шосе були самі повороти, воно пролягало лише біля одного будинку і закінчувалося асфальтовою дорогою, що називалася Сенді Лейн. Грітт повільно повернувся на місце аварії і сів у машину. З відео Фрога в нього був чіткий знімок обличчя того хлопця. Тепер, якщо пощастить, буде і зразок крові.