Читать «Джек Лондон. Твори в 12 томах. Том 10» онлайн - страница 349

Ют — кормова частина верхньої палуби; шкафут — середня її частина. Бак — надбудова на передній частині судна.

(130) Клотик — дерев'яний кружок, що покриває верхівку щогли.

(131) Галон — міра рідини, приблизно 4 з половиною літри.

(148) Сегун — титул військових намісників та верхових воєначальників у середньовічній Японії.

(163) Рагнар Лодброг — ім’я історичної особи, одного з норвезьких вікінгів X ст.

(165) Одін — верховне божество у давньоскандінавській міфології.

Гіалі, Гогпі, Ніфлунг, Гудрун, Атлі — постаті з давньоісланд-ського епосу.

(166) Юти і далі — фризи, англи, сакси — давньогерманські племена. Ярл — знатна чи високопоставлена особа у давніх скап-дінавів.

(168) Аптіпа (помер після 40 р.) — правитель Іудеї, що на той час входила до Римської держави.

(169) Легат — у давньому Римі за республіки — представник сенату при правителях провінцій, за принципату — правитель провінції.

(170) Тіберій (12 до н. е. — 37 п. е.) — римський імператор.

Тетрарх — у давньому Римі однії з чотирьох правителів тетрархії, провінції, поділеної на чотири адміністративно-військові одиниці. Нижче — етнарх — один з адміністративних урядовців у давпьому Римі.

(171) Ніфлгейм — у давньоскандінавській міфології край туману й криги. Муспел — світлосийна земля на півдні, перший з дев’яти світів, на відміну від Ніфлгейму, дев'ятого, найнижчого світу. Імір, Фенрір, Локі, Тор — постаті 8 давньоскандінавської міфології. ІЇотуни — раса велетнів, що їх зборов Одін. Валгала — чертог безсмертя в Асгарді, одному із світів у давньоскандінавській міфології.

(172) Тевтобур — гориста місцевість, покрита лісом, на північному заході теперішньої Німеччини (між річками Везер та Емс).

(174) Ебіонізм — сектантське віровчення в ранньому християнстві; назване від імені гаданого його засновника Ебіона (І ст.).

Прокуратор — у давньому Римі урядовець у провінції, уповноважений від імператора на збирання податків; деколи — намісник імператора в провінції.

(175) Фарисеї — послідовники релігійно-політичного руху в Іудеї з II ст. до н. е., вороги раипього християнства. Есенеї — аскетична секта в Іудеї з II ст. до н. е. Садукеї — послідовники супротивної фарисеям релігійно-політичної течії в давній Іудеї.

(180) Синедріон — рада старійшин у давній Іудеї, щось на зразок вищої релігійної і юридичної інстанції.

(186) Центуріон — начальник центурії (сотні) у давньоримському війську.

(191) Мендель, Грегор Йоанн (1822–1884) — австрійський на-тураліст-генетик.

(201) Два вузли. — Вузол — одиниця швидкості судна, що до-рівнюс морській милі (1852 м) на годину.

(222) Гамільтон, Вільям (1788–1856) — шотландський філософ і логік.

Паскаль, Блез (1623–1662) — французький мислитель і математик.

(223) Есіри і ваніри — богоподібні істоти в давньоскандінавській міфології. Вапагейм — один із світів у давньоскандінавській міфології.

(224) Астарта — давньогрецька вимова імені головної фінікійської богині Ііитар, опікунки родючості, материнства і кохання.

(232) Руф — у Біблії образ богобоязної добродійної жінки. Івольда — героїня рицарського роману «Трістан та Ізольда» (бл. XII ст.), в основі якого лежить кельтська легенда про трагічне кохання. Гелена — у давньогрецькій міфології дочка Зевса й Леди, надзвичайна красуня, через яку сталася Троянська війна. Покагон-тас (померла 1617) — дочка вождя іпдіяпського плсмспі в Північні й Америці; коли англійці взяли її в полон, вопа вихрестилася і одружилася з білим. Унга — очевидно, мається на увазі героїню оповідання Дж. Лондона «Північна Одіссея» (див. том І нашого видання).