Читать «Дари недосконалості. Як полюбити себе таким, який ти є» онлайн - страница 15
БРАУН Брене
Коли жінка підійшла до своєї доньки, яку все ще заспокоювала вихователька, вона виглядала спокійною. Це допомогло їй, коли донька з усіх ніг кинулася до неї. Матері, які підійшли, щоб поділитися своїм власним досвідом помилок, виявили сміливість. Вони знайшли час, аби зупинитися і сказати: «Ось що сталося зі мною. Ти не одна така». Вони не мусили затримуватися і ділитися своїм досвідом; а могли завиграшки приєднатися до параду ідеальних батьків і промарширувати повз неї.
Як показують ці історії, сміливість спричиняє ланцюгову реакцію. Щоразу, коли ми чинимо сміливо, ми робимо всіх довкола нас трішки кращими, а світ — дещо сміливішим. А нашому світові не завадить стати трохи добрішим і хоробрішим.
Співчуття
Готуючись написати книгу про сором, я читала про співчуття все, що лише знаходила. І нарешті віднайшла те, що пов’язувало історії, почуті під час опитувань, у праці американської буддистки Пеми Чодрон. У своїй книзі «
У визначенні Чодрон мені найбільше подобається її чесність щодо того, якими вразливими нас робить співчуття. Якщо ми придивимося уважніше до походження слова «
Чодрон пише про нашу схильність до самозахисту і радить бути чесними й поблажливими до себе, навіть коли нам кортить замкнутися в собі: «Плекаючи співчутливість, ми охоплюємо свій досвід у всій його повноті — наші страждання, співпереживання, а також жорстокість і страх. Так і повинно бути. Співчуття — це не взаємини між цілителем і зраненим. Це стосунки рівних. Лише пізнавши власний морок, ми здатні зрозуміти морок інших. Співчуття стає справжнім, коли ми визнаємо нашу спільну людську сутність».
У моїй історії Ешлі наважилася зануритися у морок разом зі мною. Не для того, щоб допомогти мені або виправити щось. Вона просто була поруч, як рівна, тримаючи мене за руку, поки я блукала у нетрях власних почуттів.