Читать «Діти капітана Ґранта» онлайн - страница 24

– Мосьє Паганель має рацію! Мій батько там! – вигукнув Роберт, не зводячи з карти очей.

– Якщо капітан Ґрант потрапив у полон до невеликого племені, то ми самі спробуємо його звільнити, – сказав лорд Гленарван. – А якщо ні, то нам доведеться, дізнавшись якомога більше про становище бранців, повернутися на східне узбережжя і на «Дункані» вирушити до Буенос-Айреса. А вже там майор Макнабс хутко спорядить військовий загін, який легко впорається з усіма індіанцями, які тільки є в Аргентині.

– Ви маєте рацію, – підтримав лорда Паганель. – До того ж сила-силенна людей до нас пройшли цим шляхом, не маючи ні таких можливостей, ані такої мети, як у нас! Йдеться про подорож усього в тисячу миль – адже нам доведеться весь час рухатися по прямій; а коли згадати, що на цій самій широті в Північній півкулі розташовані Іспанія, Сицилія та Греція, отже, кліматичні умови будуть майже ідеальними та й сама подорож триватиме щонайбільше місяць. Та це ж просто приємна прогулянка!

– Мосьє Паганель, – звернулася до вченого леді Елен, – ви справді впевнені, що індіанці зберегли життя потерпілим у корабельній аварії?

– Авжеж, пані, насамперед тому, що індіанці не людоїди. У тутешніх краях європеєць – істота корисна; тубільці знають йому ціну та піклуються про нього як про рідкісну тварину.

– По сій думці, – твердо вимовив лорд Гленарван, – вирушаймо негайно. Яким шляхом підемо?

– Найлегшим, – відповів Паганель. – Спершу горами, далі положистим східним схилом Кордильєр і потім рівниною, подекуди вкритою травою, подекуди піщаною.

Описуючи маршрут майбутньої експедиції, географ жодного разу не поглянув на карту: він так досконало вивчив її, що тепер не мав у ній потреби.

– Таким чином, усього за місяць ми досягнемо східного узбережжя континенту – навіть раніше, ніж туди прийде «Дункан», – підсумував учений.

– Тобто «Дункану» після прибуття доведеться крейсувати між мисом Коррієнтес і мисом Сан-Антоніо? – спитав Джон Манґлс.

– Так, справді. Оскільки мета нашої сухопутної подорожі – з’ясувати становище капітана Ґранта та його супутників, а не воювати з тубільцями, то очолити експедицію найкраще буде лордові Гленарвану. Майор, звичайно, також нікому не поступиться своїм місцем в експедиції, як і ваш відданий слуга Жак Паганель, – учений намагався визначити оптимальний склад учасників майбутнього походу.

– А я? – вигукнув юний Ґрант.

– Роберте! – суворо зупинила його сестра.

– Чом би й ні? – озвався Паганель. – Хлопці мужніють у мандрах, нехай іде. Отже, ми четверо – і ще троє матросів із «Дункана».

– А мене ви з собою не берете? – звернувся Джон Манґлс до лорда.

– Ми залишаємо на борту яхти жінок, дорогий Джоне. Хто, як не ви, найліпше подбає про них?!