Читать «Дім у Бейтінг Голлов» онлайн - страница 54
Василь Махно
Наврікат вийшла з виставки, шукаючи мене очима в натовпі. Я запитав, чи повертається вона до своїх родичів.
Ми повернулися до готелю.
Зранку задзеленчав мобільний Наврікат. Я встав і надибав його на столі. Телефон крутився, немов саламандра, яку впіймали за хвіст. Дзвонив Александер: на екрані висвітилося його ім’я. Я заліз під простирадло, яким ми з Наврікат накрилися, і шепнув їй про дзвінок. Вона щось пробурмотіла і відвернулася до стіни.
Поснідавши у готельному ресторані викладеним на широкому пальмовому листку рисом зі шматками курятини, ми зійшли у фойє. Я попросив викликати таксі. Наврікат вилітала до Мумбаю. Відійшовши вбік, увімкнула телефон і почала з кимось розмовляти. Зі звуків, що нагадували гуркіт каміння і тріск переламаних пальмових гілок, я зрозумів, що це була малаямська мова. Наврікат розмовляла з мамою. Інтонації свідчили, що вона вибачалася за відсутність цієї ночі.
З
Після обіду в Наврікат виникла ідея, що оскільки ми тут, в Іст Віллиджі, піти до Седар Таверн, де збиралися поети нью-йоркської школи. Наврікат перекладала їх малаямською мовою і вже навіть готувала книжку.
«Ти когось із них бачив?» - запиталася вона. «Бачив».
«Кого?»
«Ешбері».
«На читаннях?»
«Ні, був у нього вдома».
«Круто!»
«На Двадцять другій вулиці, неподалік готелю, де ти зупинилася».
«То зателефонуймо і ходімо в гості».
«Не вийде».
«Чому?»
«Про це потрібно домовлятися завчасно».
«З поетом - завчасно?»
«Він же людина. Може застудитися чи просто виїхати з Нью-Йорка».
«Може. Але як ми знатимемо, що його нема, якщо не зателефонуємо?»
«А знаєш, логічно».
«Я б йому показала його вірші малаямською. І навіть прочитала б».
«Мабуть, він усе життя мріяв їх почути».
Поки ми вирішували - дзвонити Ешбері чи ні, перетнули Бродвей і дійшли до Вашингтонського скверу з тріумфальною аркою.
«Седар Таверн десь тут?» - запитала Наврікат.
«Десь тут. Тоді, у п’ятдесятих, тут була така дупа», -відповів я.
«Не могли зберегти таку таверну».
«Довбаний Нью-Йорк, - сказав я. - Та, зрештою, кого це обходить?»
«Наприклад, нас із тобою», - вигукнула Наврікат, і перехожі почали на нас косо зиркати.
Я витягнув свій айфон і знайшов, що Седар Таверн розташована за адресою Юніверсіті плейс, двадцять четвертий номер, між Восьмою та Дев’ятою вулицями. Ми швидко знайшли Юніверсіті плейс, що простягнулася поміж високих цегляних будинків.
Підійшовши до будинку за вісімдесят другим номером, побачили якийсь магазин.
