Читать «Дім у Бейтінг Голлов» онлайн - страница 44

Із Настею в Петра була любов, яку він приховував від дружини, а Настя - від своєї мами. їздили мотоциклом із коляскою до посадки, недалеко від автобусної. Там, розстеливши на траві коц, або навіть на колясці, залежно від Петрового бажання, вони віддавалися одне одному. Настині руки і тіло пахли пивом, бо вона не встигала зайти додому і помитися. Не було часу ні у неї, ні у Петра. Потім Петро висаджував Настю біля Будинку піонерів, а сам їхав додому. Минав тиждень, відколи Петро з Настею посварилися. Петро намагався не дивитися у її бік, а Настя зиркала у Петрове вікно. Руду корову Надьку з книгарні Настя зненавиділа з першого погляду. Помітила, що Петро, розмовляючи з Настею, кілька разів ударив ту для жарту долонею по задниці. «Приміряється, скурвий син», - думала Настя. На Надьку поклав око й Микола Дерименда. Бачила Настя, що Микола заходив до Надьчиної книгарні й виходив із книжками. І Насті трохи відлягло від серця.