Читать «Вирій загублених душ» онлайн - страница 77

Тетяна Ковтун

Вночі, близько другої, Сильвіо прокинувся. Небо застилали хмари. Чоловік увімкнув нічник і жахнувся. Стіни і стеля над ним ворушилися, наче в якомусь фантастичному блокбастері. Розгойдувалася люстра, і пересувалися легкі меблі. «Землетрус!» — пройняло жаром старого. З тумбочки на ковдру ковзнув мобільний телефон. Синьйор Конті натиснув кнопку виклику. Без відповіді. До того ж відімкнуло світло. Поштовхи тривали. «Шість балів, не менше», — зазначив подумки неаполітанець. Раптом почувся скрегіт. Стіна завалилась і притиснула Сильвіо до ліжка. Поки він виборсувався з пастки, стався ще один, найсильніший, поштовх. До узголів’я загрозливо наблизився гострий кут сталевого сейфа. Старий, намагаючись ухилитися від клятої залізяки, прошепотів:

— Якщо я виживу, то до кінця своїх днів славитиму тебе, пресвята Діво!

Тієї ж миті сейф зі спритністю пантери шугонув на ліжко і розтрощив чоловіку голову.

«Наше існування на цій Землі таке коротке. Саме тоді, коли розумієш, яке прекрасне життя, ти зникаєш», — було останнім, про що подумав Сильвіо, перш ніж його душа відлетіла на небеса.

VI

Цієї ночі Каміла не ночувала вдома. Спочатку вони з Анжелою трималися разом: були в Реймсі на концерті рок-музики, потім їх запросили на вечірку, звідки одна повернулася, інша — ні. Ні для кого не було особливим секретом, чому так сталося. Бас-гітарист і лідер рок-групи був місцевою зіркою шоу-бізнесу, і дівчата кидалися на нього, ніби метелики на світло. Не знала про це тільки мадам Фужерон, яка вже кілька років як привчила свої доньок обходитися без матері навіть у найскладніших ситуаціях. Це було водночас і добре, і погано. Добре — тому що дівчата ставали самостійними, погано — тому що Анна втратила над своїми доньками контроль і за браком вибору перейшла в стосунках із ними на засади цілковитої довіри.

Мобільний телефон Каміли не замовкав зранку до вечора і дзвонив навіть уночі. Днями Анна з’ясувала, хто цей настирливий шанувальник її дочки. Виявляється, то був Даніель. Звільнившись із колонії, де він заодно здобув середню освіту, хлопець захопився музикою. Окрім експериментального арт-року молодший Фужерон знався на боді-арті. Розмальоване обличчя і чудернацькі зачіски Даніеля заворожувати більшу частину дівочого населення Сен-Дізьє.

— О ні, тільки не це! — сказала сама собі Аня, коли дізналася, що чари пасинка вразили її дочку.

Ну от, маєш! Тепер для Каміли зведений брат став найбільшим авторитетом. Цей неук зі спотвореною мораллю, відморозок і нікчема! Дарма, що йому тільки вісімнадцять. Він старший за сестру на два роки, а це в їхньому віці давало хлопцю переваги. Рок-музикант зі своєю системою цінностей, яка не обіцяє жодній дівчині нічого хорошого. Такий поворот подій Аню ніяк не влаштовував. Її доньки — освічені, серйозні і добре виховані — мають інше покликання, аніж товктися на молодіжних вечірках, курити гашиш і водитися з поганими компаніями. Потрібно негайно вивозити дітей звідси до Парижа. Каміла мала намір стати фармацевтом, Анжела — юристом. Як вирішили на сімейній раді, так і буде.