Читать «Віршова збірка «На селі»» онлайн - страница 3

1903

Скоро може побачу я степ той широкий

Скоро може побачу я степ той широкий,Що тепер під снігами лежить,І як вія, так і я буду там одинокий,Буде братом мені тільки смуток глибокийІ із їм я удвох буду жить…Скоро може побачу чужую чужину,Понесуть морем хвилі мене…Чи вернуся ж до тебе відтіль, Україно,Чи навіки я там на чужині загинуІ навіки там серце засне?..

1885

Смутні картини

Убогії ниви, убогії села,Убогий, обшарпаний люд, —Смутнії картини, смутні-невеселі,А інших не знайдеш ти тут.Не став би дивитись, схотів би забути,Так сили забути нема:То ріднії села, то ріднії люди,То наша Вкраїна сама.

1883

Тепер

Не тоді нам у полі до бою ставать,Як вже сонце і сяє, і гріє,І як співи пташині в повітрі летять,Усміхаються дні золотії!Не тоді! не тоді! Як лютують вітриІ скрізь ніч, всюди хмари похмурі, —Ти тоді уставай, свою зброю бериІ борись серед темряви й бурі!..

1885