Читать «Війна і мир 1-2» онлайн - страница 470

Примітки

1

— Ну, князю, Генуя і Лукка — маєтки фамілії Бонапарте. Ні, я вас попереджаю, якщо ви мені не скажете, що в нас війна, якщо ви ще дозволите собі захищати всю гидоту, всі страхіття цього антихриста (справді, я вірю, що він антихрист), — я вас більше не знаю, ви вже не друг мені, ви вже не мій вірний раб, як ви кажете.

2

Я бачу, що я вас лякаю,

3

«Якщо у вас, графе (або князю), нема на оці нічого кращого і якщо перспектива вечора у бідолашної хворої не надто вас лякає, то я буду дуже рада бачити вас сьогодні в себе між сьомою і десятою годинами. Анна Шерер».

4

— Господи, який гарячий напад!

5

— Передусім скажіть, як ваше здоров'я, любий друже?

6

Признаюсь, усі ці свята і фейєрверки стають нестерпними.

7

— Не мучте мене. Ну, що ж вирішили з приводу депеші Новосильцова? Ви все знаєте.

8

— Що вирішили? Вирішили, що Бонапарте спалив свої кораблі, і ми теж, здається, ладні спалити свої.

9

Цей горезвісний нейтралітет Пруссії — лише пастка.

10

До речі, — віконт Мортемар, він родич Монморансі через Роганів,

11

абат Моріо,

12

імператриця-вдова

13

Барон цей нікчемна істота, як здається.

14

— Барона Функе рекомендувала імператриці-матері її сестра,

15

велику пошану,

16

До речі, про вашу родину,

17

милується все громадянство. Її вважають прекрасною, як день.

18

— Що ж робити? Лафатер сказав, би, що в мене нема шишки батьківської любові,

19

дурні.

20

Я ваш.

21

і вам лише можу признатися. Мої діти — тягар мого існування.

22

Що ж робити?..

23

мають манію одружувати.

24

дівчина,

25

наша родичка, княжна

26

Ось вигода бути батьком.

27

Сердешна нещаслива, як камінь.

28

— Слухайте, люба Анет,

29

Влаштуйте мені цю справу, і я назавжди ваш.