Читать «Бомба для Гейдріха» онлайн
Душан Гамшик
Остання година
— Rechts — schaut!
Блискуча паличка в руці фельдфебеля злітає вгору, на мить завмирає, потім падає вниз.
Тррам, тррам, тррам!
Гуркіт барабанів шматує кам'яну тишу Градчанської площі. Деренчать шибки у віконницях довколишніх будинків, мешканці яких, здається, вимерли, бо у вікнах — ні душі. Сурмачі зволожують язиком губи, гримить гімн «Слава Пруссії». Рота почесної варти вермахту, військ СС і поліції скошує очі направо.
З вежі собору святого Віта лунають мелодійні удари курантів. Вони відраховують час, вістуючи близьку смерть людині, довга нога якої в начищеному до блиску чоботі вже вистромилась з автомобіля, щоб зробити перший крок по празькій землі. Надворі осінь. Неділя, двадцять восьмого вересня 1941 року. День святого Вацлава, патрона чеської землі.
Рейнгард Гейдріх, начальник таємної поліції і служби державної безпеки третього рейху, призначений за наказом Гітлера протектором Чехії і Моравії, вступає до Граду.
* * *
Гейдріх був одним із стовпів гітлерівського режиму. Займаючи посаду начальника Sichereheitsdicnst, цієї еліти організації СС, Гейдріх був водночас начальником Головного управління служби державної безпеки — центру, якому було підпорядковано усе: і гестапо — таємна державна поліція, і кріпо — кримінальна поліція, і інші поліцейські служби.
Про Гейдріха відомо було, що він не зупинявся ні перед чим, домагаючись поставленої перед собою мети, і про це свідчив цілий ряд зухвалих політичних акцій третього рейху. Так, наприклад, в трагічній історії ліквідації Чехословацької республіки, яка завершилася мюнхенською змовою восени 1938 і нарешті окупацією навесні 1939 року, Гейдріх також відіграв неабияку роль. Саме він подбав про організацію на території ЧСР розгалуженої шпигунської мережі, яка поступово розрослася до небачених розмірів. Напередодні мюнхенської змови потік розвідувальних матеріалів настільки збільшився, що для своєчасної їх доставки через чесько-німецький кордон до Берліна були таємно прокладені дві телеграфні лінії, при чому обидві лінії працювали цілу добу.
Гейдріх був одним з організаторів акції, яка за націстською термінологією називалася «розв’язанням єврейського питання». Його не обходили ідеологічні чи расові аспекти цієї «акції»; він цікавився чисто практичним боком справи. Так, Гейдріх розробляє ідею примусового переселення євреїв на Мадагаскар, носиться з планами використання їх як рабів на безмежних просторах Сходу чи за полярним колом, де вони мають поступово вимерти. Але водночас вій доручає також декому із своїх підлеглих, зокрема, вбивцеві Глобоцнікові, розробити і випробувати засоби масового знищення людей. Так виник перший табір смерті — Треблінка. Людей убивали тут — яка примітивність! — вихлопними газами моторів, встановлених в камерах, на кузовах вантажних автомобілів, або в спеціальних одноповерхових дерев'яних будівлях. Гейдріх послав Ейхмана в «наукове відрядження» до Глобоцніка: подивитись, як поставлена у нього ця справа, і обміркувати шляхи до її поліпшення і вдосконалення. Після Треблінки будівництво таборів смерті було поставлене на широку ногу.
