Читать «Адвокат негідників» онлайн - страница 60

Напарник веде мій гольфкар, і я тут не єдиний з охоронцем. Оскільки граю я один, мене поставили в пару з Тобі Чоком, колишнім міським радником, який відсидів через крах Дьюї чотири місяці. Він веде свій гольфкар сам. Кедді на «Олд Ріко» заборонені.

Після годинного випивання і налаштування прямуємо на поле. Сутеніє, освітлення ввімкнене, і ми, граючи в гольф уночі, почуваємося дуже привілейованими особами. Лунає стартовий постріл. Тобі і я приписані до п’ятого ті, і коли Алан гукає «Вперед», ми кидаємося вперед, кари підстрибують, ключки дзвенять і торохкотять, дорослі підхмелені чоловіки пахкають великими сигарами, ухкають і щасливо вищать у темряві.

Напарник усміхається і хитає головою. Безумні білі люди.

Частина третя. Войовничі копи

1.

Сталося ось що.

Мої клієнти, пан і пані Дуґлас Ренфро, для знайомих — Дуґ і Кітті, прожили тридцять спокійних і щасливих років на тінистій вулиці затишного передмістя. Вони були приязними сусідами, брали активну участь в доброчинних заходах, ходили до церкви, були завжди готові прийти на допомогу. Їм обом було трохи за сімдесят, обоє не працювали. Вони мали дітей, онуків, у них було дві собаки і таймшер у Флориді. У них не було боргів, заборгованості за кредитними картками вони справно гасили щомісяця. Жили добре і були цілком здоровими, хіба що у Дуґа була миготлива аритмія, а Кітті відновлювалася після раку грудей. Він чотирнадцять років відслужив у війську, а опісля до кінця кар’єри продавав медичне обладнання. Вона займалася позовами до страхової компанії. Щоб не сидіти склавши руки, вона волонтерила у шпиталі, поки він порався на квітковій клумбі і грав у теніс в міському парку. Піддавшись умовлянням дітей і онуків, подружжя Ренфро неохоче придбало два ноутбуки — для нього і для неї — і приєдналося до цифрового світу. Хоч в онлайні вони проводили не надто багато часу.

Сусідній із їхнім будинок купувався і продавався десятки разів за кілька років. Теперішні власники були диваками й трималися трохи відособлено. Був у них син-підліток, Ланс, — нездара, який майже увесь час проводив у чотирьох стінах власної кімнати за відеоіграми і приторговуванням наркотою через інтернет. Щоб приховати свої заняття, він, як правило, користувався бездротовим роутером Ренфро. Подружжя Ренфро, звісно ж, про це не знали. Вони знали, як увімкнути і вимкнути ноутбук, надіслати чи отримати електронного листа, зробити якусь просту покупку і подивитись прогноз погоди, і не більше. Вони уявлення не мали, як працювала техніка, і не надто цим цікавились. Вони не заморочувалися з паролями чи якимось іншим захистом.

Поліція штату розпочала спецоперацію, покликану запобігти обігу наркотиків в інтернеті, і відстежила IP-адресу, що привела до будинку Ренфро. За тією адресою хтось купував і продавав чимало екстазі, тож було вирішено вдатися до повномасштабного штурму силами спецпризначення. Ордери — один на обшук будинку, другий на арешт Дуґа Ренфро — було отримано, і о 3:00 тихої зоряної ночі команда з восьми поліцейських, виринувши з темряви, оточила будинок Ренфро. Восьмеро офіцерів — усі в повному бойовому спорядженні, у бронежилетах, камуфляжі, шоломах, окулярах нічного бачення, з тактичними раціями, напівавтоматичними пістолетами, штурмовими гвинтівками, у наколінниках, деякі навіть у масках, а кілька для максимального ефекту взагалі з маскувально помальованими чорною фарбою обличчями — пригнулися і без вагань помчали по квіткових клумбах Ренфро. У них аж руки свербіли вступити у бій: двоє мали з собою світлошумові гранати, двоє несли тарани.