Читать «Історія Слобідської України» онлайн - страница 48

Українці у неволі. Народна пісня так малює нам татарський напад на Україну:

Зажурилась Україна, що нігде прожити: Ой маленьких витоптала, великих забрала. Гей витоптала Орда кіньми маленькиї діти, Назад руки простягала, під хана погнала. А про розор сіл татарами вона каже так: За річкою вогні горять, Бо на заріз людей ведуть. Там татари полон ділять, Коло шиї аркан в'ється, Село наше запалили, А по ногах ланцюг б'ється, І багатство розграбили, А я, бідний, з діточками Стару неньку зарубали. Піду лісом стежечками. А миленьку в полон взяли. Нехай йому із водою. А в долині бубни гудуть, Ось, ось чайка надо мною.