В повіз великий богині щасливої впряжені коні.Всі несмертельні боги посідали в той повіз.Славна з’явилась богиня, живуча в повітрі,з лона темноти з’явилася людські оселі красити.З цілого світу найперша встає вона й шле нам здалекапишні дари. Народилась зоря молодая, новая,будить створіння, найперше приходить на поклики ранні.В наші оселі несмертна зоря завітала,нашу хвалу прийняла в високостях повітря,вільна, осяйна іде, щедро сипле розкішнії скарби.Наче дівчина струнка, так, богине, ідеш тихутко на наші поданки. Всміхаючись, ти, молодая,линеш раніше від сонця, осяйнеє лоно відкривши.Наче дівча молоденьке, що мати скупала, така ти;бачим блискучу красу твого тіла! О зоре щаслива!Ясно палай! Ні одна ще зоря не була така гарна!
2. [R. V. 1, 113]
Світло лагідне займається, промінням красить всю землю.Слово й молитву провадить зоря, сипле барви блискучіі одчиняє ворота деннії. У сні всі лежали;ти ж сповістила, що час нам повстати, життям утішатись,час нам приносити жертви і дбати про власний достаток.Темрява скрізь панувала; зоря ж освітила край небаі до живих завітала. О дочко небес, ти з’явилась!Ти, молодая, серпанком блискучим укрита!Скарбів наземних усіх ти цариця! Ідеш тивслід за минулими зорями, ти ж і найстаршазір всіх прийдешніх, зір вічних. Іди веселити живучихі оживляти умерлих!.. Зоря відколи нам сіяє?Зорі сіяли нам досі і потім сіяти нам будуть.Сяя зоря, в свою чергу, сіяє для нашого щастя.Вмерли ті люди, що бачили сяйво предвічної зорі,бачим зорю ми сьогодні, судилась же й нам тая доля,згинуть і наші нащадки, що зорі прийдешні побачать.В давні віки красно-пишно зоря променіла; сьогодніщедро нам світить, і потім блищатиме ясно.Смерті нема їй, ні старощів, завжди в промінні приходить.Повідь огнисту зоря розливає в долинах небесних.Темряву чорну жене промениста богиня.В повіз чудовий запряжені коні червоні. Вже їдесвіт весь будити зоря. Вставайте! бо знову з’явивсянам дух життя, щоб усіх оживляти! Ось темрява гине,день наближається! Час до роботи прийматься! Час жити!Мати богів! ясне око землі! вістовнице поданків!Зоре прекрасна! Світи нам і зглянься на наші поданки!Славу нам дай, ясна зоре, ти, радоще світу!
Гімни Агні
1
Батько всієї родини приносить поданки.Агні швидко біжить по всім вітті кострища.Вже не такий він слабкий, молоденький, як був на початку,в час, як дві матері його на світ породили.Хутко він займе ті гілочки, ще не доткнуті.Шириться, стелеться, кинувсь на гілки найвищі,швидше, все швидше… он кинувсь на нижчії знову.Гляньте, як раптом Агні боговитий змінив свою постать!Вітром розмаяний, в’ється, тріщить, гоготить і вирує,ділить свій пломінь, і палить, і чорні сліди полишає.Мчить наче повіз, червоним пломінням вже неба сягає.Швидко від сяйва його никне темрява, наче ті птахи,що поспішають сховатись від сонця упалів.Вчуй нас, ти, боже доданків! Ти маєш прекраснее світло,коней прудких, пишний повіз ти маєш!Мудрий, щасливий ти, Агні! о, зглянься на наші благання!О, допровадь нас скоріше до щастя й багатства!
