Читать «S.T.A.L.K.E.R. Новая Зона» онлайн - страница 36

-Швидко наверх, - закричав Бубна, побачивши в парі метрів від нас псевдогіганта.

Ми стрімголов побігли в цех, біжучи по сходам. Псевдогігінт проломив двері, а точніше стіну з дверима і біг за нами, перебираючи своїми гігантськими лапами. Ми бігли по сходах, але псевдогігант не відставав. Він тільки набирав швидкості. Зарядивши підствольник, я вистрілив під ноги великому монстру. Сходи і так тряслися під вагою мутанта, а ,тріснувши , не змогли витримати декілька тон м’яса і кісток. Псевдогігант разом зі сходами впали на низ. Ми подивилися на пролом в підлозі і матюкнулися, хто як міг. Цей засранець мало того, що не вбився, так ще й вийшов на двір. Ми швидко вишли до даху і подивилися вниз. Те що ми бачили, не принесло ні краплини радості. Псевдогігант вирішив вбити нас простим методом. Він відійшов на декілька метрів, розігнався і почав пробивати основу. Удар! Будівля затряслась і, щоб не стати трупами, ми почали обстрілювати псевдогіганта з підствольників. Ще удар! Будівля затряслась сильніше, можна було втратити рівновагу. Ми почали стріляти йому в ноги. Як виявилось, це був дуже корисний метод. Після декількох залпів ноги в мутанта надломилися і потім взагалі тулуб відпав від ніг. Так ця туша і залишиться тут лежати.

- І на хріна, на хріна було та ризикувати?!!!, - запитував я у Бубни, нервово його трясучи.

- Подивися сюди, - спокійно сказав Бубна, діставши з рюкзака конусний згорток паперу. Я взяв його і нервово розгорнув. Шоб я так жив! в згортку був прапор України, з насиченим синім і жовтим кольором. Прапор був напевно недавно куплений або просто новий.

- Воно того коштувало? – з хитрою посмішкою запитав Монгол.

- Ще й як! – радісно відповів я, - Але де ви його взяли і чому вам так пригоріло?

- Через два тижня буде ходка в Рижий ліс. Іти буде еліта «Свободи», в їхньому числі Анубіс. І так всі знають, як ти з ним конфліктував щодо мов. От і буде їм на зло, а кому і на радість, що прапор повісимо тут. Це так, для прикола і для маленької помсти.

- Гарно ви придумали, - щиро сказав я.

- А ти кажеш «на хріна», - процитував Бубна, - ну добре, не будемо тут затримуватися, а то ще певдогігантів навалить. О, ледь не забув, давайте прапор повісимо.

Повісивши прапор , ми подивилися на нього прощальним поглядом і пішли геть з Янтара.

Глава 19

Девушки в Зоне - к удаче

Девушка-сталкер (сокращённо - сталкерша) - такое же удивительное явление, как сталкер с игрушечным пистолетом. Первая мысль, что приходит, когда видишь девушку в Зоне: «что здесь забыло, с одной стороны - это мягкое, но с другой – жестокое создание». Вторая мысль, которая приходит, когда рассмотришь девушку: «она ещё наверно стрелять умеет, если у неё в руках автомат». И третья мысль: «Женщина в Зоне – то же, что и женщина на корабле». Но этот стереотип позже всегда развеивается. Сталкерш в Зоне было немного, но всех их помнили. Как известно, первой женщиной в Зоне была Танька. Но последнее время её очень редко видно. Пока что, основную женскую часть в Зоне составляют Меченая, Юки и Хакуба. Никто не знает зачем они здесь появились, что они здесь забыли и как они здесь оказались. Свою личную историю девушки скрывают. Некоторые думают, что их благословила Зона, поэтому они почти не попадают в передряги. Некоторые думают, что они в Зоне – к несчастью. Но мнения всегда расходятся.