Читать «Сад божественних пісень» онлайн - страница 2

Кинь свiт цей злотворний. Вiн завжди є темний ад.

Хай летить геть ворог чорний, в горнiй пiдiймися град.

Хоч по землi йдеш ти, поселись на небесах,

Павло так вчить святий

^[5]

тебе в чистих словесах.

Спiши на вiчну радiсть, крильми розуму вдягнись,

Ти там обновиш радicть, як орел, пiдеш у вись.

О триблаженна стать! А найбiльше словеса!

Їх-бо в розум може взять, хто побув у небесах.

Пісня 3-тя

Iз цього сiменi. «Нехай земля вродить траву, ярину» ^[6]. Або: «I як трава молода, розцвiтуть вашi костi» ^[7].

Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!

Уже сади розцвiли й солов'їв навели.

Геть, печале, геть вiдсiль! Не нiвеч ти красних сiл!

Бiжи co6i в болот, у пiдземнi ворот.

В пекло повертай назад! Не для тебе рай i сад!

Душа моя процвiл, радостi менi дала.

Щасний той i без утiх, хто подужав смертний гpix.

Душа його - Божий град, душа його - Божий сад.

Завжди родить сад квiтки, завжди плiд згина гiлки,

I весною все пахтить, - листя тут не облетить.

Боже мiй! Це ти - мiй град! Боже мiй! Це ти - мiй сад,

А невиннicть - то мiй квiт, мир, любов - ото наш плiд.

Бо душа моя верба, ти для неї, як вода,

Буду жить на тiй водi, втiш мене у цiй бiдi.

Я нiчого не боюсь, лиш гpixa я стережусь,

В менi вбий усякий гpix - це є ключ моїх yтix!

Пісня 4-та

Рiздву Христовому з цього зерна: «3 нами Бог, розумiйте народи», тобто «Дихнув ти був духом своїм» ^[8]. «Бог сина свого однородженого послав у cвiт, щоб ми з нього жили» ^[9].

Ангели, знижайтеся, до землi спускайтеся,

Бог, що сотворив нам вiки, живе нинi з чоловiком,

Станьте з хором, всiм собором,

Веселиъся, адже з нами Бог!

Це час наближається! Це син посилається!

Це лiта прийшла кончина. Це Бог посилає сина.

День приходить - Дiва родить.

Веселiться, адже з нами Бог!

Звiщений пророками, отчими нароками,

В останнiм буде лiтi, це є в Новiм Заповiтi.

Дух свободи нас в нас родить,

Веселпъся, адже з нами Бог!

Даниловий каменю!

^[10]

Iз купини пламеню!

^[11]

Несiчений одпадаєш! Вогнем сiна не спаляєш.

Це наш камiнь! Це наш пламiнь.

Веселiться, адже з нами Бог!

Рости, благодавче наш, новий ходотавче наш!

Рости, щоб мiг повстати - i попалиш супостати.

Свiт даремний, хоч спасенний.

Веселiмся всi, адже з нами Бог!

Ми ж тобi, рожденному, гостевi блаженному,

Серия вcix нас розчиняєм, у дiм духа запрошаєм.

Пiсень спiваем i гукаєм:

Веселiмося, адже з нами Бог!

Пісня 5-та

Рiздву Христовому. Iз цього зерна: «I породила вона свого первенця та, i иого сповила, i до ясел поклала його» ^[51].

Тайна явна i преславна!

Це - вертеп замiсть небес!

Дiва, херувимiв панна,

Iз престолом вишнiм днесь.

Тут у ясла i поклали

Того, кому мiсця мало

I серед самих небес.

О блаженнi тiї oчi,

Що на тайну цю зорять

I яких в мирянськiй ночi