Читать «Iсторичнi есе. Том 2» онлайн - страница 477

Іван Лисяк-Рудницький

103

“У протилежному випадку, існує небезпека, що український демократичний табір буде і в майбутньому піддатливий на лівацькі ухили, як це мало місце в періоді Визвольних змагань” - після цих слів в оригіналі дописано і пізніше перекреслено: “Навязуючи до традицій української демократичної державности 1917-1920 рр., мусимо бути свідомі її хиб, що одною з найменших між ними була недостатня демократична свідомість і політична культура її провідників, Сказане стосується, очевидно, ще в більшій мірі, т. зв. “Розстріляного відродження”, діячі якого дотримувалися переважно націонал-комуністичних переконань. Шануючи їх досягнення в культурній ділянці та їх оборону автономних прав УРСР, не можемо їх політичних ідей уважати за дороговказ для нас сьогодні”.

104

“патріархальний рух” - рух українців греко-католиків на Заході, який ставить собі за мету піднесення греко-католицької церкви до гідності патріархату. Започаткований наприкінці 1960-х років, після виїзду митрополита Йосипа Ф. Сліпого з ув’язнення у СРСР до Риму. Про ставлення Івана Лисяка-Рудницького до патріархального руху див.: Др. І. Лисяк-Рудницький. “У зв’язку з Вашим запитанням...” // Наш голос. - 1976. - Ч. 10. - Жовтень. - С. 15.

105

“наша ”союзова преса” в Америці” - мається на увазі видання Українського народного союзу в Америці - газети “Америка”, “Народна воля”, “Свобода” та “Ukrainian Weekly”.

106

Переглянутий текст виступу на Шевченківській урочистій академії в Альбертському. університеті (Едмонтон, Канада) 23 березня 1970 р. Первісна публікація: The Soviet Ukraine in Historical Perspective // Canadian Slavonic Papers. - Summer 1972. - Vol. XIV. - N 2 - P. 235-249. Передруковано в кн.: Essays in Modern Ukrainian History. - P. 463-475.

Подається за останньою публікацією.

Переклад Ярослава Грицака, мовна редакція Володимира Кулика.

107

Друкується за цублікацією: Русифікація чи малоросіянізація // Journal of Ukrainian Graduate Studies. - Spring 1978. - P. 78-84.

108

Голубничий Всеволод (1928-1977, псевдоніми - Голуб, Фелікс) - економіст, публіцист, громадський діяч. Народився на Харківщині. У 1943 р. разом з батьками виїхав на Захід. З 1951 р. проживав у США. Навчався в Українському вільному університеті (Мюнхен), Інституті новітніх мов (Аугсбург), Колумбійському університеті Викладав у Російському інституті Колумбійського університету (1954-1956) та Гантерському коледжі в Нью-Йорку (з 1962 р.). У 1971 р. захистив докторську дисертацію на тему “V. V. Novozilo’s Theory of Value” (“Теорія вартості ШШовожилова”, 1971). Дослідник економічної теорії Маркса та економічного розвитку Радянського Союзу. Дійсний член НТШ та УВАН Автор близько 100 публікацій, зокрема книг “The Industrial Output of the Ukraine, 1913-1952” (Munich, 1957); “Україна в Об’єднаних Націях” (Мюнхен, 1959), “Три лекції про економіку України” (Мюнхен, 1969); співавтор підручника “Economic Systems in Action: The United States, the Soviet Union, and France” (New York, 1965). Посмертне видання творів: Vsevolod Holubnychy. Soviet Regional Economics: Selected Works. Ed. by Iwan S. Koropeckyj. - Edmonton, 1982 Член УРДП, у післявоєнні роки -лідер молоді УРДП, редактор її газети “Юнацька боротьба”. Після розколу в партії у 1947 р. - один із лідерів “лівої” УРДП, співредактор (1949-1959) періодичного органу цієї течії - журналу “Вперед”, ідеолог “соціалізму з людським обличчям”. Після припинення виходу журналу “Вперед” - ініціатор створення у Нью-Йорку “Клубу круглого столу” для вільного обміну думок та організації зустрічей української місцевої та радянської інтелігенції. Провідний речник т. зв. “вітчизняної орієнтації” у політичній думці української еміграції та концепції “реальної політики” (див. коментар до ст. “В обороні інтелекту”). Пам’яті Всеволода Голубничого та Івана Лисяка-Рудницького присвячена книжка: The Ukrainian Economy. Achievements, Problems, Challenges / Ed. by I. S. Koropeckyj. - Cambrige, Mass., 1992.