Читать «Iсторичнi есе. Том 1» онлайн - страница 6

Теми, що він їх встиг опрацювати у більш або менш завершеній формі, можна поділити на дві категорії: “студії про українських суспільно-політичних мислителів та діячів” та “вибрані проблеми з історії української суспільно-політичної думки”.

В першій категорії наявна дихотомія: носії української політичної думки, які були в центрі уваги Іванових досліджень, і ті, яких він досліджував на маргінесі. До центральних постатей входять (у хронологічному порядку):

1. Польська трійця з українською програмою:

Михайло Чайковський (Садик-Паша 1804–1886),

Іполіт Терлецький (1808–1888),

Францішек Духінський (1816–1893);

2. Михайло Драгоманов;

3. В’ячеслав Липинський;

4. Осип Назарук.

Властиво на маргінесі у тематичній системі він досліджував таких діячів як Іван Франко, Михайло Грушевський, Володимир Винниченко, Сергій Мазлах і Василь Шахрай, Дмитро Донцов, Микола Хвильовий.

Вибрані проблеми можна звести до восьми (дев’яти):

1. Концепція та проблеми “історичних” та “неісторичних” націй;