Читать «Перекручена реальність» онлайн - страница 4

Та то таке… Ця Алла (а більш за все Маня) сказала, що задля сенсації їй конче необхідно зняти очі підсудного… Невже це примусить Вітю на деякий час забути про свою тарелю? Нісенітниця якась…

Приготувавши на вечерю пельмені з супермаркету, суддя Дорош пішла вечеряти в зал до телевізора. Щойно поклала першого пельменя до рота, як зателенькав мобільний. То дочка нагадала, що завтра вони їдуть на цвинтар поминати померлу минулого року бабусю… Домовилися, що донька зі своїм дворічним сином Славком заїдуть за нею десь о десятій ранку. Леся вже все напорала і наказала матері нічого з собою не брати… Поклавши телефон на канапу, суддя зробила спробу взяти до рота другого пельменя та раптом почула з телевізору знайомий різкувато-зависокий голос.

– Репортаж мав бути з залу суду, де розглядається справа про вбивство середодня у спальному районі міста. Однак суддя Дорош забороняє пресі бути присутніми на судовому засіданні й висвітлювати це резонансне вбивство. Ось яка в Україні свобода слова! Ми вважаємо, що дороші та їм подібні настільки цинічно виявляють неповагу до закону й прав громадян, що не мають права носити суддівські мантії! Ні в чому не винного хлопця вбито колишнім міліціонером, який останнього часу ніде не працював. Міліціонер – вбивця…Що може бути жахливіше? Подейкують, йому довелося піти з внутрішніх органів через корупцію. Також є версія про кримінальні розбірки. Ми будемо стежити за подіями…

Далі суддя нічого не чула… Вона знов схопила мобільного. Ігор напевно вже дома, та то нічого: в його телефоні вона введена під кодовим ім'ям «Кузьмич»… Але він її скинув… Хвилин за десять таки перетелефонував.

– Алло!.. Ігорю, ти ще не спиш?

– Ні… Сиджу у дворі…Так добре… Прохолодно й затишно…Щось трапилося?

Ігор жив у приватному будинку за містом і мав змогу повноцінно відпочивати на свіжому повітрі.

– Ти дивився телевізор?

– Ні… з бані тільки-но вийшов… А що?

– Сьогодні до мене увірвалася на засідання журналістка з кінокамерою, шукала в справі Забарова якоїсь сенсації…Я, звичайно, зажадала аби кінокамеру винесли із залу суду, а вона… Уявляєш, сказала в репортажі, що «дороші та їм подібні не мають права носити суддівські мантії»… Що мені робити? Притягти до відповідальності за образу?

– От мерзотниця… Притягай, звичайно…

– Та коли мені цим займатися? У мене по три-чотири справи на день!…

– Не хвилюйся…. З якого вона каналу?