Читать «До Золотої Зорi (на украинском языке)» онлайн - страница 14

Доки Маг скрадався, Дан пiдвiвся на повен зрiст i став на ноги, пiдтримуваний з одного боку дiвчиною в бiлому, з другого - бороданем.

- Це новий Маг, - сказав капiтан, коли старий пiдiйшов, невiдривно дивлячись на Дана повними жаху очима. Капiтанової реплiки наче не чув, тiльки пересмикнулось сухорляве обличчя. Рiзко спитав сина:

- Що сказав тобi Дух Свiтила?

- У нього чорне сердите око, - ще слабким голосом промовив Дан. Гнiвається. Звелiв забиратись далеко.

Старий метнув погляд на капiтана, нiби дротик, i обидва зрозумiли один одного: вiднинi i назавжди вони - непримиреннi вороги!

Маг почав скидати свої магiчнi обладунки i вiшати на шию Дановi, проте вiддав ледь половину. Мовчки повернувся i пiшов у хащi. За ним посунули старшi мисливцi. А молодi з веселими вигуками оточили Дана.

Хронiка, записана в iнформаторiї

"Клiмат у пiвнiчних широтах суворiшає буквально на очах. Снiговi бурi почастiшали, подовшали, температура повiтря неухильно знижується. Вище 70-ї паралелi спостерiгається утворення численних центрiв обледенiння, iнтенсивне поширення (на пiвдень) i з'єднання криги в тисячокiлометровi фронти. Автохтони перекочовують на пiвдень, втрат майже немає. Iнша картина з фауною - важкi й неповороткi крупнi звiрi, яких рiзке похолодання застало зненацька, загинули у великiй кiлькостi..."

"Сповiщаємо про смерть Iнвестигатора. Цього вiтряного дня вiн замiрював добове потовщення льодовика, небезпечно наблизився до самiсiнького краю, пiдсковзнувся i впав з крижаної стiни висотою 37 м. Знизу був товстий снiжний покрив, що пом'якшило удар, але при падiннi роздерся скафандр, i хоч допомога приспiла не бiльше, як за 6-7 хвилин, Iнвестигатор загинув од холоду..."

"Iнтенсивнiсть радiацiї Центрального Свiтила почала несподiвано падати стрибкоподiбно, що може призвести до катастрофи уже ближчим часом. Запуск штучного свiтила необхiдно прискорити, iнакше - обледенiння сягне екватора..."

"Подих крижаного панцира, що суне вiд полюсiв, уже вiдчувається i тут, у зонi екватора. Мисливськi племена, якi ранiше ледь прикривали тiло широким листям, почали надягати звiринi шкури. Вечорами грiються бiля вогнищ".

"Запуск штучного свiтила. Натовп цiкавих, що тiснилися навколо гравiтацiйної пращi, бажаючи побачити обряд "прибульцiв з неба", мало не перешкодив його здiйсненню. З великими труднощами вдалося вчасно вивести їх iз небезпечної зони.

Згiдно з розрахунками, праща, нейтралiзуючи тяжiння, викинула на задану орбiту кулю дiаметром 9 метрiв - свiтило, яке ще треба "запалити". Його тепла мусить вистачити якраз на той час, доки планета разом з ним перекотиться до визначеної стацiонарної зорi".

"Старий Маг застерiг Iмпета, щоб той не "викрадав Центрального Свiтила". Юний Маг iз захопленням вивчає технiку "прибульцiв з неба" i в усьому пiдтримує капiтана. Без його допомоги годi було б i думати про здiйснення проекту перемiщення планети. Не одна сотня юнакiв за велiнням свого вождя пiд керiвництвом iнженерiв i вчених видобуває руду, вчиться працювати на ливарних установках, у печерi, де намiчено встановити устаткування за проектом "Гравiтацiйна хвиля".