Читать «Полювання на Сетавра» онлайн - страница 4

— Ті з вас, хто слухав радіо, знають, що сюди, — він обвів указкою район Гіпатії та Альфрагануса, — впав учора потік метеоритів. Не будемо зараз говорити про наслідки падіння інших, але один — мабуть, найбільший — пробив запобіжний щит складів B7 і R7. В останньому була партія Сетаврів, лише чотири дні тому приставлених із Землі. У повідомленні сказано, що всі вони знищені. Отож, це не відповідає дійсності.

У кадета, що сидів поруч Піркса, почервоніли вуха, він навіть трохи відкрив рота, боячись пропустити бодай слово.

— П’ять роботів, — казав Аманьян, — на дрізки розбито зруйнованим перекриттям. Але шостий уцілів, вірніше, відбувся пошкодженням. Ми так вважаємо на тій підставі, що вій виліз із-під руїн складу й почав поводити себе, як… як…

Аханьян не знайшов слушного слова і, перервавши фразу, вів далі:

— Склади містяться біля полотна вузькоколійки, за п’ять миль від тимчасового посадкового майданчика. Відразу після катастрофи розпочато рятувальну операцію: насамперед перевірено особовий склад, щоб з’ясувати, чи не лишився хтось під руїнами будинків. Ця операція забрала б не більш як годину, але виявилося зо від струсу втратили повну герметичність будинки централізованого керування роботами, і вона затяглася аж до півночі. Близько першої години з’ясовано, що аварія високовольтної лінії, яка підводить електроенергію до території будівництва, так само як і пошкодження телефонного зв’язку, викликані не метеоритами. Кабелі перерізано… променем лазера.

Піркс моргнув. Він не міг звільнитися від враження, що бере участь у якійсь виставі, в маскараді — адже такі речі не могли відбуватися насправді. Лазер. Нічого собі! Може, його привіз марсіанський шпигун? Але інженер-командор не скидається на людину, що вдосвіта стягає людей з ліжка, аби розповісти їм дурні небилиці.

— Передусім полагодили телефонну лінію, — казав Аханьян, — а тим часом керівництво Місяця втратило радіотелеграфний зв’язок з малим транспортером аварійної бригади, посланим на місце пошкодження лінії електропередачі; о третій годині ночі з’ясувалося, що транспортер цей атаковано лазером і в результаті кількох попадань він згорів. Водій та його помічник загинули, а два чоловіка з техобслуговування, які, на щастя, були вже в скафандрах і готувалися вийти на ремонт лінії, встигли вискочити й сховались у пустелі, тобто в Mare Transguilitatis, приблизно ось у цьому районі, — Аханьян указав точку Моря Спокою, віддалену приблизно на чотириста кілометрів від невеликого кратера Араго.

— Жоден з них, наскільки мені відомо, не бачив нападника. Просто в першу мить вони відчули дуже сильний тепловий удар, і транспортер зайнявся. Їм пощастило вискочити, перш ніж вибухнули балони із стисненим газом; їх врятувала відсутність атмосфери; вибухнула тільки та частина пального, що змішалася з киснем усередині транспортера. Один з цих людей загинув за нез’ясованих досі обставин, а другий зумів повернутися на територію будівництва, подолавши близько сорока кілометрів; він біг у скафандрі, витратив увесь свій запас повітря і задихнувся б, але, на щастя, його вчасно помітили, і зараз він у лікарні. Наші відомості про те, що сталося, обмежуються його розповіддю і, природно, потребують перевірки.