Читать «ПУХНАСТИЙ РОЖЕВИЙ ГРИБ» онлайн - страница 2

Мати майже не мала почуття гумору. Після цього, вона робила власний хліб, і він був радше як каміні, що були перемелені.

У м’ясника вона запитала:

- Ця м'ясо жило природнім життям?

- Таким самим природним, як і ваше, пані, - сердито сказав м’ясник.

Мати забралася з м’ясної крамниці і більше не купляла м’яса. Натомість, більшість покупок вона робила у овочевій крамниці, де тикала у кожний овоч і кожний фрукт та питала:

- Це вирощувалося за допомогою натуральних добрив?

Продавець, який виявив, що Мати цінний покупець, завжди запевняв її, що усе було повністю залишено Природі. Все одно, Мати ніколи не купляла нічого з-за кордону, тому що вона не була певна, що іноземці мали правильні Натуральні ідеї.

Незабаром, вдома майже не стало їжі, так само як і меблів. Було дуже багато горіхів та родзинок, тому що Мати не помічала, що вони приходили з-за кордону, але маже єдиною звичайною їжею були кукурудзяні пластівці. Мати продовжувала купляти кукурудзяні пластівці, бо на пакеті було вказано: “Зроблено з найкращих натуральних інгредієнтів”. Але від кукурудзяних пластівців швидко втомлюєшся. Батько настільки втомився від них, що призвичаївся брати всіх трьох дітлахів у секретні подорожі до крамниці із смаженою картоплею та рибою*. Зазвичай, вони зупинялися перед фургоном із морозивом на розі, по дорозі додому, і поверталися значно вдоволені.

___________________

^{*Популярні у Британії закусочні, переважно у вигляді фургонів, що продають улюблену їжу британців – чіпси (смажену картоплю) із рибою.}

Це було дуже сонячне літо. Наприкінці його, ожинові кущі у глибині саду були повні стиглої ожини. Мати була у захоплені.

- Ми повинні жити з Плодів Землі, - сказала вона. – Немає нічого природнішого та поживнішого. – Вона притягла купу книжок, щоб дізнатися, які Плоди Землі найкорисніші для вас, і переповнилася збудженням. – Ми повинні усі піти до лісу та зайнятися збиранням, - сказала вона.

- Гаразд, - сказав Пол, який на цю мить вже з’їв більшість ожин з саду. – Я не проти ожинового пирога.

- Нехай навіть і з каменями перемеленого* тістечка, - погодилася Ніна.

^{_____________}

^{*Знову це “ground-stone” – чи то кам’яне тістечко, чи з борошна перемеленого каменями…}

Нажаль, найближчий ліс знаходився за десять миль. Мати і чути не хотіла про машину, бо вона була не Натуральна. Спершу, вона хотіла, щоб вони усі поїхали туди на велосипедах, але вона змушена була відмовитися, бо її сіра мереживна спідниця весь час заплутувалася у велосипедному ланцюгу. Тож, вона сказала, що усі вони мають йти пішки.

- Дурниці, – сказав Батько. – Тім не зможе пройти двадцять миль.

- Крім того, - пробурмотів Пол, - люди цілком натурально походять від мавп, тож усе, що винайшли люди є, у будь-якому випадку, натуральним, навіть машини.

Перш ніж виникла суперечка, Батько посадив Тіма до машини і сказав іншим двом також залазити. Мати із гідністю поступилася і вони поїхали у ліс.