Читать «Запороги та розбійники» онлайн - страница 6

– Ціна питання, Лео? – поцікавився Харитон. – Ми від рідної держави авансу ніколи не просимо, але потенційний гонорар знати треба. Про той випадок, якщо когось із нас пришиють і родичам компенсацію платити доведеться.

– П’ятсот тисяч галактів, якщо добудете кейс. Двісті тисяч, якщо доведеться його знищити. Але, хлопці та дівчата – дуже прошу: без зайвого шуму, наскільки це можливо.

Запороги перезирнулися, Харитон постукав по столу кінчиками кібер-пальців. Явдоха штовхнула на середину стола свого кухля, і кинула в нього круглий жетончик. Кілька таких у кожного запорога було в кишенях на випадок, якщо доведеться голосувати з різних питань. За нею так зробили й інші. Коли останній жетон упав у кухля, Харитон його перевернув, швидко розгріб купку.

– Ну, загалом і в цілому, ми за роботу беремося, – мовив він і забрав з купки свій жетон. – А тепер – зливай усе, що в тебе є по цій справі. Нам будь-яка дрібничка стане в нагоді.

Лео дістав свій комм-термінал та скинув Харитонові файли. Харитонове кібер-око слугувало запорогу водночас і в якості комм-термінала.

– Ну, як що з’ясується, отримаєш сюди ансібль звичайним каналом.

– Хай вам щастить, панове, – Лео встав, кивком позначив ввічливий уклін та пішов. Запороги розібрали свої жетони, помовчали, потім Харитон ляснув по столу долонею:

– Ех, не хотів я у цей чортів астербол влізати… а доведеться. Сигнальте своїм, збір на «Перці» усім, обговорити справу треба.

Знадобилося більше години, щоб усі запороги підтяглися на «Перець». Дехто вже встиг накачатися, і таким Леля на вході видавала скляночку із шипучою «протверезівкою». На диво, Пріська була якраз цілком тверезою, і навіть уже встигла купити все, що збиралася. Вона явилася на «Перець» із величезним ящиком на гравітці, запхала його до кают-компанії та всілася на нього, всім своїм виглядом демонструючи, що ніхто її не зрушить з цього місця і з її скарбів. З цього приводу усі інші підсміювалися, але Прісьці то було по дюзам.

Нарешті всі зібралися, і Харитон коротко виклав отриману від шпигуна інформацію. Піднявся галас, запороги не менш ніж чверть години висловлювали власні думки і про секретні шури-мури рідного уряду з відомою своєю всеїдністю корпорацією «Асур», і про саму корпорацію, і про Байдешські угоди, і про спецслужби, і про шпигунів... поки Харитон не ляснув по столу своєю кібер-рукою. Всі замовкли.