Читать «Гетьман Іван Виговський» онлайн - страница 175

Іван Семенович Нечуй-Левицький

  1895 року, 6 юля

  Київ

notes

Notes

СЛОВНИК МАЛОВЖИВАНИХ СЛІВ

Аналой — високий церковний столик, на який кладуть ікони чи богослужебні книги.

Бакаюватий — вибоїстий.

Баніція — оголошення людини поза законом.

Баскак — збирач податків на Русі за часів татаро-монгольської неволі.

Блаватний — шовковий.

Бунчук — булава з металевою кулькою на кінці і китицею — прикрасою з кінського волосу.

Бург — місто.

Бурянуть — збуритись.

Бусурман, бусурмен — людина іншої віри; лайка.

Валасатись — байдикувати.

Вантага — вантаж.

Варенуха — горілка.

Вивід — димар.

Визубень — щербина.

Вишахрувати — розпустити.

Віртути — печиво.

Вістовик — посильний.

Войдуватись — змагатись.

Волохи — жителі Придунайських князівств і Трансільванії (на території нинішньої Румунії).

Ворушкий — меткий.

Гаківниця — гармата.

Галаган — поплавок на рибальській сіті.

Герольд — оповісник при дворах європейських монархів.

Гільце — обрядове дерево українського весілля, обвите квітами, ягодами, колосками.

Дідизна — батьківщина.

Довбиш — барабанщик.

Доходжалий — підстаркуватий.

Дреколій — кілок.

Заломити — тут: переважити.

Заметитись — заразитись.

Заскалубина — щілина.

Затяжець — гетьманський козак із чужоземців.

Зачевріти — зісохнути.

Кабиця — яма, пристосована для варіння їжі в казані

Кав'яр — ікра.

Каплун — півень.

Келеп — ручна зброя у вигляді молота із дов'гим держаком.

Клейноди — знаки влади.

Кликун — той, хто оповіщає.

Клобук — високий головний убір із покривалом у православних ченців.

Кляштор — католицький монастир.

Кмітити — стежити.

Кружало — круг; тут: клумба.

Кунтуш — верхній розпашний одяг заможного польського і українського люду XVI-XVIII ст.

Левенець — високий, дужий юнак.

Літник — старовинний жіночий одяг із легкої матерії.

Лучаний — луговий.

Лягома — під час сну.

Льокай — лакей.

Льотр — розбійник.

Мазка — кров, сукровиця.

Манускрипт — рукопис.

Ментор — наставник.

Моругий (муругий) — темно-сірий із темними смугами.

Метка — низка.

Мнишики (мнишки) — варені коржики із сиру з борошном.

Мокрач — болото.

Мурза — титул феодальної знаті у татар.

Навистрічки — навипередки.

Навиглядач — спостерігач.

Навратливий — нав'язливий.

Надимитись — дутися.

Надісь — очевидно.

Напелехати — нарвати.

Настиратись — набридати.

Насторочитись — наміритись.

Нечля — зась.

Носатка — посудина з довгим носиком, що нагадує чайник.

Облапувати — володіти.

Обляги (в обляги) — час, коли лягають спати.

Одникуватись — відмовлятись.

Одсипне — один із видів феодального податку.

Оповістка — повідомлення.

Осада — поселення.

Осадчий — засновник населеного пункту.

Пальовий — блідо-жовтий з рожевим відтінком.

Парка, парити — діяти поспіхом.

Партячити — готувати.

Патер — католицький священик.

Перебаранчати — перебивати.

Пернач — булава, у якій навколо стержня розташовані металеві дощечки (пера): знак влади полковника.

Перун — блискавка.

Перша Пречиста — християнське свято на честь Богоматері.

Підкоморій — урядовець при королівському дворі.

Плачинда — виріб плескатої форми із прісного тіста із начинкою чи без неї.

Плебс — народ.

Побідник — переможець.

Повісмо — пучок оброблених конопель або льону, готовий для пряжі.