Читать «Терновий вінець України» онлайн - страница 4

Олесь Павлович Бердник

Дай відповідь Богові, Росіє, і прийми альтернативу:

Лише повна воля для скованих тобою народів звільнить тебе! Лише Епоха Духовних Республік, Свят Народів, вільних від політично-економічних кайданів чужих ідеологій відкриє для нас життя суверенности і обопільної дружби. Україна не бажає більш тягти чужу колісницю до термоядерної прірви, до повної творчої деградації!

Я виходжу до тебе у пустельне вранішнє поле, двоголовий орле Росії! Я сам-на-сам викликаю тебе на ґерць. як це велось в казкові часи! Діва-Україна благословила мене на подвиг і сказала на прощання — бийся без щита!

І я стою супроти тебе, древній Драконе, з відкритими грудьми — але безстрашно! Йди сюди — з своїми в'язницями, бюрократичними бандами, царями, вождями, стукачами, провокаторами! Ти не зможеш перемогти мене, бо я — Безсмертний Дух України!…