Читать «Цікаві досліди» онлайн - страница 9

Пiд час балачок Горгони Пилипiвни Савка i Ахванасiй сидять мовчки, дегенеративне вiдкривши роти, як то роблять хворi на аденоїди, i мовчать.

Горгона Пилипiвна. От я смотрю на вас: молодиє, здоровиє, умниє, всьо у вас єсть, — i завiдую вам по-харошему. Всьо у вас впєрєдi!

Ахванасiй. Заїбала нас тут, шось пиздить, а шо — хуй просциш.

Савка. Переїби, шоб не пиздiла.

Ахванасiй пиздить Горгону Пилипiвну. Горгона Пилипiвна падає довго i важко, як мiшок з гавном. Входить Хабiбулiн з вiдром, у вiдрi кипить борщ, зварений з орла.

Хабiбулiн. Ми з неї тоже будем борщ варить, чи може так зажарiм, нахуй, да i з'єдiм?

Савка. Чурка хуєв! Скiки тєбя учiть можна, блядь! А шо, борш залупою їсти будем?

Хабiбупiн похапцем кидається за ложкою. Тим часом Ахванасiй витаскує з борща противну орлячу голову i висмоктує в неї мозги.

Ахванасiй. Ти, Савка. попробуй! В головi фосфору дохуя, волоси випадать перестануть.

Дiя третя.

В горах Єгорка Iванцов. геолог i дурний кацап, i Васiлiса Єгоровна. женщiна мужской мєчти, рвуть траву i собiрают камнi.

Єгорка Iванцов(наморщивши лоба). Врємя собiрать камнi i врємя iх разбрасивать, как ви счiтаєтє, Васiлiса Єгоровна?

Васiлiса Єгоровна. Об чом ви щас думаєте, Єгорка?

Єгорка. Єслi чєстно, то я думаю о вас, Васiлiса Єгоровна.

Васiлiса Єгоровна. Вот как! Ето уже становiтся iнтересно. I что же ви обо мнє думаєте?

Говорячи всю ету мульку, Васiлiса Єгоровна прiнiмаєт очароватєльную позу, стрiля глазами в рiзнi боки i поправля на головє волоси красiвими жестами рук.

Єгорка Iванцов. Я думаю, что такая женщiна, как ви, должна украшать жiзнь мужчiни, Васiлiса Єгоровна. Можно, я вас поцелую?

Васiлiса Єгоровна. А вот етого как раз i нiззя.

Єгорка Iванцов. Как же так, почєму нiззя?

Васiлiса Єгоровна. А так, нiззя i всьо.

Васiлiса Єгоровна показує Єгоркє Iпанцову кончiк язика, от чєго дєлаєтся єщьо прєкраснєй. Саме в цю мить з'являється Савка з своїми учнями-Ахванасiєм i Хабiбулiним. В руках у Савки камiнь, який вiн тупо пiдбрасує в руцi. У Ахванасiя в руках кусок iржавого дрота, який вiн, сам не знаючи для чого, пiдiбрав з пiдлоги. У Хабiбулiна в руках забитий ховрашок, котрого вiн несе за заднi ноги.

Ахванасiй (показує на Єгорку i Васiлiсу). Диви, Савка.

Хабiбулiн. Синка раз запиздячить, i пiздєц йому буде.

Єгорка Iванцов (побачивши Савку з компанiєю). Товарiшi, сюда нiззя, тут гадюк много, укусят!

Ахванасiй. Пригай внiз, синок хуєв, пока я разрєшаю!

Єгорка Iванцов (виймає геологiчєскiй молоток). Тока попробуйте подойтi, уркагани, всєх повбиваю!

Пiд час неї гнєвної рєчi Хабiбулiн кида в Єгорку ховрашком i влучає йому в їбальнiка. Єгорка падає i плачучи повзе з гори вниз. Васiлiса Єгоровна, яка безперечно вважає, шо щас її нємєдлєнно будуть їбати, гнєвно свєрка глазами i робить хорошу мiну при поганiй iгрi.