Читать «Таємниця одного дiаманта» онлайн - страница 263

Потiм Аль-Джаубарi покликав слугу, i вони пили тепле вино i лузали кавунове насiння всю нiч. Особливо радiв Принц. Вiн просто об'їдався насiнням. Адмiрал вiд вина пом'якшав, вiдiйшов серцем i розповiдав усякi чудернацькi iсторiї, якi траплялися з його друзями-моряками в Китаї, Iндiї, на Цейлонi, на Аль-Кумрi, в Софалi Золотiй. Пiд ранок Аль-Джаубарi сказав:

– Який же ти добрий чоловiк, якщо пiсля всього ти не прагнеш побiльше нахапати, обiкрасти й упослiдити iнших! Скiльки ж тобi довелося горя скуштувати, i щоб ти отак жив i був навiть радий усьому?

Пiдпилий Адмiрал, вiн же Падуча Зоря Морiв, хитро посмiхнувся, а вуста його збрехали:

– О шановний i славнiй книжнику! То все траплялося з iншими хлопцями. Зi мною нiчого подiбного не було…

ПРИМIТКИ

I. КНИГА ДЕЯКИХ ТАЄМНИЦЬ

1 Аббасиди – династiя багдадських Халiфiв з 750 по 1258 рр, Походiть вiд Аббаса, дядька засновника iсламу – Мухаммсда.

Омейяди – династiя арабських халiфiв з 661 по 750 рр. Столицею Омейядiв був Дамаск.

2 Динар – золота монета. Вага в рiзний час була вiд 4,25 г до 4,55

3 Фалс– дрiбна мiдна монета.

4 Дирхем – срiбна монета, також мiра ваги, що становила 3,12 г. ,– 5 Кєйф (перс.) – вiдповiдає iталiйському «солодке неробство».

6 П'ятниця – день вiдпочинку-у мусульман.

7 Муедзин – служитель мечетi, закликаючий вiруючих до молитви.

8 Аль-Джануб – пiвдень, Ас-Сималь – пiвнiч, Аль-Нагрiб –захiд, Аль-Машрiк – схiд,

9 Аль-Фарабi – книжник, тюркський фiлософ першої половини X ст. Служив правителю Алоппо Сайфу ад-Даула.

10 Лал – рубiн.

11 Басрiйськi фiнiки мали славу найкращих у Багдадськiм халiфатi.

12 Асасiни (хашашiн – курильщик гашишу – релiгiйно полiтичний орден. Галузь шиїтського напряму в iсламi. Засновник Хасан-iбн-Сабах. Керiвники ордену тримали рядових бiйцiв (фiдаїв) у слiпiй покорi та виховували в дусi беззастережного фанатизму. Вели терористичну боротьбу як проти хрестоносцiв, так i проти мусульманських правителiв.

Шиїзм – другий (пiсля сунiзму) за кiлькiстю послiдовникiв напрям в iсламi. Шиїти визнають Коран. В суннi (священних переказах iсламу, викладених у хадисах – оповiдках про вчинки та висловлювання пророка Мухаммеда та його наступникiв) визнають тiльки тi хадиси, якi свiдчать про Алi. Шиїти вважають, що спадкоємцем Мухаммєда може бути лише прямий нащадок Алi й Фатiми (єдиної доньки пророка Мухаммеда, що мала дiтей). Обряди в шиїзмi мало вiдрiзняються вiд сунiзму. Крiм хаджа (прощi в Мекку, що є одним з головнiiх обов'язкiв кожного мусульманина), шиїти вiдбувають прощу в мiсця, пов'язанi з iменами шиїтських iмамiв… [Iмам – у мусульман вождь, який поєднує в своїй особi свiтську i духовну владу). Особливою пишнiстю вiдзначається траур по iмаму Хусейну – ашура

Сунiзм – найбiльш багато чисельний за кiлькiстю послiдовникiв, один з двох (поряд з шиїзмом) напрямiв у iсламi. Сунiти крiм Корана визнають святiсть сунни, а також звеличування, крiм пророка Мухаммеда i Алi, ще ряду халiфiв (вiдхилених шиїтами),