Читать «ПОЕЗІЇ» онлайн - страница 4

Юрій Федькович

[1861]

РЕКРУТ

Стояв же він на шельваху В цісарськім дворі, Вмивався він, втирався він, Як гусь по воді; Умився він да сльозами, Ніхто го не чув, Стулився він на багнеті, На хвильку заснув. Ой спить же він на багнеті В цісарськім дворі, Та й сниться му, що ходить десь По синій горі, Та й кучері зачісує, Та й кучері в’є... Чом ненька ми не писує, Ци вна ще жиє? Ой рада би-м, мій синоньку, Листок написать, Насипали могилоньку, Не можу я встать; Не можу я, соколоньку, Глубоко на дні, Насипали на рученьки Сирої землі. І був би він в царськім дворі Багато ще снив, Гукнув-бо дзвін на Стефані, А він ся збудив; Утер собі і личенько, Утер си і гвер... Кров точиться по мармурі, А жовняр умер. 

(1862)

РУСЬ

По «Mignon» Гете

Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? - Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй мурах вибивана кімната, Де образи по стінах золочені. «Де Лев наш, де?» - питають, засмучені. Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? - Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де ті сині наші гори, Де Черемшу де буйного ізвори, Де рутин цвіт з барвінком зеленіє, Де божий дух на землю з неба віє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? - Туда, туда підемо, мій соколе.

СЕСТРА

Ні зозуля в лузі затужила, Ні пташина в тузі голосила, То сестричка лист писала, На сторону посилала, Та й до брата слезно промовляла: «Брате милий, брате соколоньку, Ти-сь покинув сестру сиротоньку, А я ходжу, накликаю, Як зозуленька в темнім гаю: Верни, верни з далекого краю!» «Сестро моя, сестро моя руто, Як я можу до тебе вернути? Через ліси темнесенькі, Через ріки бистресенькі, Через степи рівні, рівнесенькі?» «Гаєм-гаєм, лебедем Дунаєм, А степами бистрим горностаєм, А на моє подвіренько Пади бистрим соколеньком, А голубом на моє серденько». Ой летів я сім день та й годину, Прилетів я до сестри в гостину, Прилетів я та й гукаю, А сестрички не видаю, Ах, відай я сестри вже не маю. «Сестро ж моя, лелієнько біла, Уповіж ми, де ти ся поділа?» «В гаю, брате, в гаю, в гаю, Під могилов пробуваю, Все о тобі розмовоньку маю».