Читать «Боротьба триває» онлайн - страница 22

— Сказав, що зустрінемося в Лазенках. Дасть мені решту грошей на м'яча. Брати? — завагався, не знаючи, як до цього поставиться старий…

— Коли зустрінетесь?

— Звелів мені прийти і чекати після сьомої вечора біля пам'ятника Шопену.

Шиманський блискавично зорієнтувався:

— Іди, але не розповідай нічого про нашу зустріч. Це, напевне, хитріша пташка, ніж ти гадаєш. Можливо, навіть злочинець. Але якщо ти постараєшся, то ми схопимо його…

— Ви що? Злочинець?! О, коли б це було так, то мав би про що розповідати хлопцям!.. Біжу, але ще прийду до вас… Оце так штука! — тішився наперед думкою про сенсацію, яка видалася йому цілком можливою.

Ледь за хлопчиком зачинилися двері, як із суміжної кімнати вийшла дружина Шиманського.

— Не спиш? — запитав той незадоволено.

Пані Марія була жінка наділена не лише здоровим глуздом, а й щедрим почуттям гумору. Кількома фразами вона висловила свій погляд на нічну «засідку» й на розмову, як вона сказала, «такого старого шкарбуна з дитиною». Була при тому переконана, що затриманий молодик відзначався нестримною фантазією і без особливих зусиль скомпонував інтригуючу історію про якогось постачальника щасливих номерів у тиражах популярної гри. Чоловік, здавалося б, їй підтакував, проте вона не була певна, що цілком його переконала.

— Якщо віриш у ті казочки, нумо, спробуймо… — Шиманська поклала на стіл кілька аркушів і чисту, ще незаповнену картку спортлото. — Хоч ти й любиш розгадувати кросворди, я певна, що з цього нічого не скомпонуєш…

І мала рацію. Хоч як старанно добирав він цифри з картки, намагався відгадати значення літер, пов'язати їх із місяцями, порядковим номером тиражу, хоч як множив, ділив, додавав, віднімав — усе було даремно. Змучена марними пошуками відповіді на загадку, дружина Шиманського пішла до своєї кімнати. Впертий же Шиманський не покидав столу. Тільки диктор, котрий о восьмій ранку читав по радіо «останні вісті, відірвав його від невдячної праці. Склав порозкидувані картки і, глянувши на стіл, мимоволі вилаявся. Відчув, що неділя у його подружньому житті буде одним з небагатьох тихих днів. На блискучій палітурі столу залишилися продавлені авторучкою контури цифр і літер. А пані Шиманська мала у своєму житті лише три слабини: любила добре куховарити, натирати до блиску підлогу і вміла гарно начищати меблі. Отож Шиманський, силкуючись робити все якомога тихіше, підійшов до шафи і висунув одну зі скриньок. Вирішив накрити відбиток цифр скатертиною.

Магістр Тржасковський променисто всміхнувся до панни Гражинки, яка прийшла, як звичайно, на роботу пунктуально. Керівник відділу закордонних подорожей туристського бюро «Глобус» пройшовся скромно умебльованими кімнатами з виглядом удільного князя і постановив сьогодні поводитися з своїми підлеглими, як батько з рідними дітьми. Невимушено запитав секретарку, чи він був чемний, голосно розсміявся, побачивши, як зашарілося обличчя дівчини, яка вчора справді провела чудовий вечір з новим залицяльником. Потім висловив подив з приводу відсутності Цільманека та Гірше. Згадавши про останнього, Тржасковський почав уже втрачати добрий настрій. Але невідкладні справи урвали його похмурі думки.