Читать «Мафія і Україна» онлайн - страница 40

Найголовнiшi жидiвськi святi книги є: перша — Талмуд, друга — Кабала i третя — Бiблiя. Талмуд подає переважно закони щоденного життя — купiвлi, продажу, всiляких угод, релiгiйних обрядiв тощо аж до безглуздя, як, наприклад, чи дозволено вбити блощицю або муху в суботу. "За двохтисячну iсторiю свого iснування Талмуд не загубив, не змiнив анi одного рядка. Вiн досi панує в головi i душi жидiвського народу, який має його догми за непохитну Божу правду", — пише рабин Iсаак Вайс у своїй передмовi до "Iсторiї Талмуда" М. Родкiнсона. Теперiшнє жидiвство виховане на Талмудi i Кабалi. Бiблiя — на третьому мiсцi.

За часiв Христа Талмуд був жидiвською конституцiєю, грамотою прав, декларацiєю незалежностi — все разом. Найпитомнiшою прикметою Талмуда є його всеохоплююча жорстока деспотичнiсть. Анi в Талмудi, анi в Кабалi, анi в Бiблiї нема жодного натяку на потребу якоїсь любовi чи милосердя. Навпаки, всi три переповненi вимогами жорстоких кар, помсти.

Сто рокiв тому рабин Арсен Дарместерер писав: "Юдаїзм знайшов свiй вираз у Талмудi. Талмуд — не є далеким, тихеньким вiдгомiном юдаїзму. Навпаки, юдаїзм знайшов у Талмудi свої вiдчутнi форми, перейшовши з царини абстракцiй у царину дiйсного життя. Вивчати юдаїзм — це вивчати Талмуд, як i вивчення Талмуда є вивченням юдаїзму. Обидва вони — нероздiльнi. Радше обидва є тим самим. Талмуд — це праця розуму кiлькох поколiнь вчених рабинiв. I справдi, нема твору, що дорiвнює своїм впливом на жидів Талмудовi. Тим-то всi жиди вивчають Талмуд, починаючи вiд 10-рiчних дiтей аж до смертi.

Талмуд учить, що по приходi Месiї вiн збере зi всього свiту всiх жидiв до Палестини i зробить велику учту. Тодi ґої побудують жидам безплатно мiста, будуть обробляти жидам безплатно поля та виноградники. Ґої, що лишаться живими, вiддадуть жидам всi свої багатства. Всi жиди житимуть у багатствi i насолодах, носитимуть одяг, оздоблений найдорожчими самоцвiтами. Королi й аристократи-ґої будуть у жидiв слухняними слугами.

Жиди виховують свою молодь на Талмудi. Кожний жид повинен прочитати щось із Талмуда щосуботи протягом усього свого життя. А Талмуд є найшовiнiстичнішим пiдручником із жидiвського нацiоналiзму. Отже, жид не може бути не нацiоналiстом. I це ми бачимо на власнi очi у щоденному життi. Це є причиною причин того справдi чуда, що малий, гноблений, розпорошений по всьому свiтi жидiвський народ за кiлька тисяч рокiв ще не денацiоналiзувався.

Автори Талмуда жили i писали десь мiж другим сторiччям до нашої ери i V ст. пiсля Рiздва Христового. Перший друкований Талмуд видано 1475 року в Iспанiї. Перша редакцiя Талмуда називалася "Мiшна". Вона з'явилася десь у II–III ст. Трохи пiзнiше до неї додано тлумачення, що називається "Ґемара". Цi два твори називаються Єрусалимським Талмудом. Його зредагували в III–V ст. i назвали Вавилонським Талмудом.

Талмуд складається з 63 книг правничих, моральних, етичних, iсторичних праць стародавнiх рабинiв. Це є збiрка жидiвських законiв, що творить основи жидiвських релiгiйних доктрин. Талмуд є обов'язковим пiдручником у школах, в яких навчаються рабини.