Читать «Не вбивай» онлайн - страница 165

виверчи — викинути

виверчений — викинений

Виговський Іван (? -1664) — гетьман Війська Запорозького 1657–59; за Б. Хмельницького генеральний писар; 1658 придушив повстання М. Пушкаря та Я. Барабаша; уклав з Польщею Гадяцьку угоду 1658; розбив московське військо в Конотопській битві 1659, але незабаром зазнав поразки в громадянській війні, зрікся булави і виїхав до Польщі; звинувачений П. Тетерею у зраді пол. короля і розстріляний поляками.

видівня — арена

виїмковий — винятковий

вильоти — відкидні рукави

випити стремінного — випити на коня

випулисті (очі) — булькаті, вирячені, лупаті (очі)

висок (рос.) — скроня

вистилізувати — відредагувати

виховзнутися — вислизнути

виш (рос.) — алегроформа від видишь («бачиш»), укр. Бач

Вишневецький Януш — краківський каштелян

відданиця — дівчина шлюбного віку; дівчина на порі

віддатися — вийти заміж

відлога — каптур, частина верхнього одягу для захисту голови в негоду

відтрутити — відштовхнути

відтручувати — відштовхувати

візвання — заклик, звернення

вікторія — перемога

вірли — орли

вісьта — вигук, яким повертають коней наліво

віха — зрізана вершина ялини, берези, декілька гілок тощо, які прибивають до крокв, аби позначити завершення основних робіт на спорудженні хат та господарських будівель

возглаголити — промовити

Войнаровський Андрій Янович (1681/1682–1740-і) — небіж І. Мазепи, син Олександри Мазепи і київського земського судді Яна Войнаровського. Навчався у Києві й у Дрезденському університеті. У жовтні 1708 І. Мазепа відправив А. Войнаровського до Меншикова з повідомленням, що не може зустрітися з ним через хворобу. А. Войнаровський, отримавши нові повідомлення від гетьмана, втік з Горська. Взяв активну участь в антимосковському повстанні — їздив до Туреччини, Криму зі зверненнями про допомогу, відзначився у боях за Веприк і Гадяч. У Бендерах домігся передання йому в спадок великого скарбу гетьманського уряду. Провадив переговори у Криму, Стамбулі, з європейськими урядами в українській справі, намагався створити антиросійську коаліцію, щоб відновити українську державність. 1716 був підступно захоплений і вивезений з Німеччини до Петропавлівської фортеці, де пробув до 1723, потім його заслали в Якутськ, де він помер десь у 1740-их роках.

воловодити — довго вирішувати якусь справу; зволікати

вонь — сморід

впоминатися — нагадувати, домагаючись чогось

всадник (рос.) — вершник

встави — суглоби

ґваранція — гарантія

Ґіллєнкрок — генерал-квартирмайстер шведської імператорської армії

ґорсетка — корсетка; безрукавка, пошита на талію

ґуґля — курка

гаківниця — довга важка рушниця з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків

Галаган Гнат — охочекомонний полковник

галерія — галерея, довгий балкон уздовж внутрішніх стін фортеці

галябарда — алебарда, бойова сокира у вигляді півмісяця на довгому держаку зі списом на кінці

Гамалія Михайло Андрійович (? — до1725) — син генерального осавула Андрія Гамалії (? — до1696). Був лохвицьким сотником, генеральним бунчужним (1701–1703), наказним Полтавським полковником (1705), генеральним хорунжим (1707). У квітні — травні 1708 р., коли старшинська верхівка у Білій Церкві присягнула гетьманові спільно з ним боротися за права і вольності України, М. Гамалія став генеральним осавулом. Узяв участь в антимосковському повстанні. На переправі через Псел потрапив у полон. Завдяки підтримці Д. Апостола та І. Скоропадського був реабілітований. Але вже 1712 р. на засланні в Москві, де, знесилений, помер до 1725 р.