Читать «Мотря» онлайн - страница 305

Пилат — римський правитель (прокуратор) Юдеї. Невинність Ісуса Христа довго утримувала його від винесення смертного вироку, попри наполегливі вимоги первосвящеників і народу. Врешті, умивши руки перед людьми, сказав: „Не винен я в крові праведника цього" — і віддав Христа натовпові на розп'яття.

пилипівка — передріздвяний піст

питель — тут: кам'яне млинове коло

питоме — рідне

підзорливий — тут: такий, що підозрює

піль — полів (родовий відмінок)

пільний — польовий

пілястр — плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа

пірвати (з польськ.) — викрасти когось; схопити

платонський ідеал — від імені давньогрецького мислителя Платона (428 або 427–348 або 347 рр. до н. е.), чисто духовний, не пов'язаний з чуттєвістю (напр. кохання); не здійснюваний на практиці, абстрактний

побиратися — одружуватися

погаратаний — побитий

польцати (з польськ.) — ввіряти, довіряти, доручати

Полуботок Леонтій — чернігівський полковий писар, сотник і наказний полковник. Генеральний бунчужний (1672–1677), генеральний осавул (1678–1687 і 1689–1690). Прихильник гетьмана І. Самойловича. Брав участь в опозиції проти політики І. Мазепи.

Понтус Евксінус (латин.) — Чорне море

попрати (старосл.) — подолати, збороти

португал — золота монета

посвяття — час після свят, тут: між Різдвом і Новим роком за старим (юліанським) календарем

посока — пасока, сукровиця

потай миру — таємно; щоб ніхто не знав

потреби — продукти харчування, речі, предмети необхідності

потуха — розвага

по швам (рос.) — струнко

пощочина (рос.) — ляпас, поличник

пражити — смажити

предкладати — пропонувати

преизобильно (старосл.) — предостатньо; пребагато

презацний — прешляхетний, найшляхетніший

привата — особиста вигода; користолюбство

приклад — компрес

приск [присок] — гарячий попіл з жаром; жар

Прияп — Пріап, в античній міфології божество продуктивних сил природи. Культ Пріапа досяг найвищого розквіту в римську добу: Пріап належав до божеств родючості, був стражем садів, звідником, гулякою, покровителем рибалок і матросів, повій, розпусників, євнухів і т. п.

провізорія — тимчасовий стан, становище

Прокопович Теофан [Єлисій, Єлизар] (07.06.1677-08.09.1736) — видатний український філософ і письменник, громадський і церковний діяч. Народився в Києві у родині купця. Після смерті батьків виховувався дядьком — Теофаном Прокоповичем, професором і ректором Києво-Могилянської академії. Вчився в Києві, Польщі й Римі. Професор Києво-Могилянської академії (1704), з 1710 — її ректор. У 1716, за наказом Петра І, виїхав до Петербурга і фактично очолив російську Церкву, з 1721 був віце-президентом Синоду. Підтримував реформи Петра І, сподіваючись від них користі і для України. Іноземні вчені вважали П. найосвіченішою людиною тогочасної Росії, доробок якої позначився на різноманітних напрямках розвитку культури і науки. Помер у Петербурзі.

просилабізувати — прочитати за складами

протектор — захисник, заступник

пужка — зменш. від пуга — ремінець або мотуз, прикріплений до держака, яким підганяють тварин; батіг