Читать «Україна масонська» онлайн - страница 5

Величний ареопаг кадошiв: традицiйнi та лицарськi градуси – чорне масонство: 19° – Великий Понтифiк (жрець); 20° – Майстер «AD VITAM» (Пожиттєвий Майстер, Великий Майстер усiх лож); 21° – Ноахiт або Пруський Лицар (Патрiарх Ноєвого ковчега); 22° – Князь Ливанський (Лицар Королiвської Арки); 23° – Начальник Дарохранитель (Лицар Скiнiї); 24° – Князь Скiнiї; 25° – Лицар мiдного Змiя; 26° – Князь мерсi (Князь милосердя); 27° – Лицар Великий Командор храму; 28° – Лицар Сонця; 29° – Великий шотландський Лицар (Лицар Святого Андрiя).

Адмiнiстративнi Тамплiєрськi градуси – бiле масонство: Ареопаг: 30° – Лицар Кадош (Великий Обранець). Трибунал: 31° – Великий Командор-iнспектор (iнквiзитор-командор). Консисторiя: 32° – Лицар Королiвської Таємницi (Верховний Князь Королiвської Таємницi); 33° – Суверенний Великий (Верховний) Генеральний iнспектор (Почесний градус).

Верховна Рада – вищий керiвний орган структур Шотландського Статуту; територiя юрисдикцiї органiв Шотландського Статуту збiгається з територiєю країни.

Древнiй i Прийнятий Шотландський Статут – iєрархiчна система масонських органiзацiй, яка є «надбудовою» над символiчним масонством. Шотландський Статут не може розглядатись як органiзацiя, що керує символiчним масонством. Вiн не визнається офiцiйно масонством 1-3 ступенiв. Великi Ложi, що керують 1-3 ступенями, абсолютно незалежнi вiд органiзацiй Шотландського Статуту i не визнають бiльш високого ступеня, нiж ступiнь Майстра-Каменяра (3°). Бути членом органiзацiї Шотландського Статуту можна лише майстру – Вiльному Каменярю, який залишається активним членом символiчної ложi.

«Прабатькiвщину» масонiв iсторики шукають в Єгиптi часiв фараонiв, у Палестинi часiв Соломона, який доручив архiтектору Хiраму керувати спорудженням Храму в Єрусалимi. Хiрам роздiлив будiвельникiв Храму на три класи; а для того, щоб вони могли пiзнавати один одного, були визначенi таємнi слова та знаки. Звiдси, на думку масонiв, iде встановлення ступенiв масонства й особливої символiчної мови «братiв».

Масонську структуру намагаються вiднайти у братствах пiфагорiйцiв, у жрецькiй структурi Халдеї, в Олександрiї Єгипетськiй часiв фiлософа Ормуса, в Єгиптi IХ ст. нашої ери в чернечому братствi Пахома, в таємному знаннi манихеїв, богомилiв, катарiв…

Масонський лiдер I. Шварц заявляв, що масони ведуть свiй родовiд вiд секти єсеїв, що трансформувалася у «…славетний орден розенкрейцерiв, якi отримали й «iскру свiтла» разом iз доброчеснiстю своїх предкiв».

Ще у 925 р. Великим Майстром гiльдiї англiйських будiвельникiв було обрано короля Едуїна. Але чи була ця гiльдiя масонською? Iнодi масонство зводять до Х ст., коли в Англiї вже iснувала Велика Ложа будiвельникiв, або до 1118 р., коли, за благословiнням Папи Римського, в Єрусалимi був створений орден лицарiв-тамплiєрiв i цьому ордену подарували замок, що стояв на мiсцi зруйнованого Храму Соломона.

Дослiдження масонського символiзму i ритуалу сучасних масонiв дозволяє зробити висновок, що сучасне масонство ввiбрало в себе iдеологiчнi постулати й елементи обрядностi середньовiчних християнських духовно-лицарських орденiв i середньовiчних братств будiвельникiв. Про вплив лицарських орденiв на масонство свiдчить назва одного iз звань – Лицар-тамплiєр (Лицар Сходу i Заходу, Лицар Сходу, Лицар Троянди i Хреста, Лицар «Царственого» склепiння, Лицар мiдного Змiя, Великий Командор Храму, Князь Єрусалиму); в обрядах i ритуалах масонiв часто згадується Свята Земля, Єрусалимський Храм, а саме «Стражниками (Охоронцями) Єрусалимського Храму» називали себе лицарi-тамплiєри.